Коментарии пользователя CBRCleopatra

Оновлена версія 2013 року. Вже є нова, 2021, але мій коментар про концепцію збереження. Є цікаві експерименти, доволі вдалі. Я поки можу порівняти дві версії Sacre і мої відчуття. У мене нема зауважень, крім визнання необхідності осучаснення легендарного аромату. Назва теж зобовʼязує - не кожний аромат називають "священним". Відчуваю глибокий реверанс і любов до творіння. Це як зустріч рідної людини. Аромат звучить інакше, але аура нагадує предка. Мені не просто приємна ця хвиля, вона ніби обіймає і несе в якийсь ароматно- ніжний потік. Висновок: великі парфумерні будинки ( в чиї б руки вони не потрапили) - носії традицій і зобовʼязань. У версії є три ознаки вдалого оновлення - відсилка до класичної версії, цікаві акорди і менш насичена, але помітна присутність. Вже відчуваю, що не зможу зупинитися. Тепер кортить дізнатися, що крім нової форми флакону, пропонують парфумери Caron для версії 2021 року.

Дякую за дослідження, хоча розподіл з певними назвами досить умовний, не бачу артизанів та виробників натуральної парфумерії. Але вся ця складна і розгалужена піраміда лише доводить привабливість парфумерного ринку ( саме тому назвами володіють та викупають великі гіганти- виробники побутової хімії). Бізнес досить прибутковий ( у порівнянні з іншими) і повністю користується перевагами глобалізації - подивіться на собівартість флаконів, які повністю виробляє і забезпечує китайський ринок, будете здивовані. Мене лякають апетити і обсяги, і той факт, що ніякі регуляції не в змозі стати на заваді як "хімізації" нашого побуту, так і шкоди природним плантаціям рослин і квітів. Тому дуже часто нові затести несуть з собою відчуття дежа-вю ( у мене вже є з десяток подібних ароматів), здивування ( а в чому оригінальність десятого фланкеру?) і гіркоти та розчарування від того, що на місце улюблених і незабутніх ароматів сунуть якісь бліді тіні. І тому все частіше заглядаєш туди, де дорого ( хоча і це не гарантує успіху).

Дуже красива і трохи ностальгічна картина уважної і чуттєвої людини рефлексивного типу. Я пройшлася з Вами по Ваших спогадах. Запахи, музика і емоції - оформлення чудових моментів нашого буття. Як і красиві авторські фото - все це додає енергії, яку ніколи не відтворить штучний інтелект. З мого досвіду, деякі композиції я називала 8- березневими ( тюльпани, первоцвіти, мімоза) по ефекту святковості настрою. А ще виявила низку ароматів подібних до шампанського ( це ще одна прикмета святкування). Прогулянки лісом і збір грибів закохали мене у парфуми з дубовим мохом ( на жаль, вінтажних). Моє захоплення кулінарією внесло в мій парфумерний досвід низку спецієвих вражень ( шафран, різнокольорові перці, анис). І насамкінець, у людини є ще один могутній помічник - слово. Ваша розповідь змогла оживити в моїй памʼяті деякі моменти мого життя, сколихнути мої рецептори і рука сама потягнулася до парфумів, щоби відтворити мої особисті прогулянки стежками минулого. Дякую.

Виявляється, парфум- то мова любові. Історія створення новітніх парфумів Орсей схожа на літературний детектив. Маркетологи надумали складні історії, щоб пояснити наявність певних компонентів ( сяючий шафран?). Мені пасує подвійний перець, шафран і уд і те, що ці вбивчі компоненти не душать, а створюють унікальну шкіряну, і досить стійку мелодію. Очікувала почути троянду, але ні, марно намагатися її вловити. Загалом, досить цікавий шкіряний ( більше чоловічий) аромат.

Можливо, коментар буде з декількох частин. Частина перша. Вдача парфманʼяка. Відрила недорогу вінтажну версію у дуже рідкому флаконі з написом 100% Bijan. Загорілися очі, начиталася рецензій, замислилась. Епоха 80-х - остання епоха щедрих формул і творчих експериментів люксу. Це - предмет конкуренції і гордощів. Ще нема китайського ширпотребу, і вже є номінації FIFІ за кращий аромат року і флакон року. Bijan амбітний, тому отримує і те, і те. Навіть якщо Bijan мене придушить ілангом і двома десятками компонентів ( які в моїй уяві не дружать зовсім), я не можу пропустити цю історію. До порівнянь двох версій і трьох переформулювань я точно ще не доросла. Далі, можливо, ще буде.Частина друга. Американські парфуми - нечаста птаха в Європі. Мені сподобалася завзятість - мʼяка обкладинка парфуму, ніби дивний конверт; сподобалося як Bijan погрався з Шекспіровським - бути чи не бути - де замість "бути" був натяк на Біджана, велика літера В. Форма флакону теж не підкачала - бо це не загальновідома пустушка, а пляшка- головоломка. Частина третя. Аромат несучасний. Крапка. Як мінімум пʼять компонентів -мої парфумерні табу. Але не все так просто. Поради експертів дуже влучні - дочекалася бази і вже там отримала хвилю парфумерного задоволення. Як підсумок - відчувала себе як колекціонер і дослідник, а не споживач парфуму. Азарт був, адреналін був, емоції теж. Цікава історія вийшла.

Збираю враження від троянд ( готичних і чорних, спецієвих та шкіряних). Вже помітила, що мускус не моє. У такої троянди немає шипів. А беззахисна і мʼяка троянда не буває бордовою або чорною, як на мій смак. Тому щось не склалося у картину.

По-перше, сподобалась назва. Якщо парфум звучить, то цей дійсно нагадує шум вулиці. Дійсно, за напрямом нагадав Назоматто, але наявність кавового звучання не робить його копією. Врешті-решт, так виходить, що вибираєш собі парфуми, в яких вперто співпадають 2-3 базові ноти

Отримала невеличкий пробник аромату. У бутіку побачила всю лінійку, трохи здивувалася аромату з назвою Бруклін ( всі інші точки -міста, може парфумер має особливе бачення цього району Нью-Йорку?). Загалом, чую все, що заявлено, хоча мій досвід не зафіксував натяк на золото бурштину...Ну і сіру амбру тепер добувають з хімічної пробірки, а не з кашалота. Теплий, амбровий аромат, не зовсім дотичний до солоного повітря Балтики. Хоча якщо дивитися з вікна затишної кафешки, картинка спрацьовує. Не гучний, але промовистий.

Вітаю, і дякую. Уявляю, що така картинка може не зацікавити більшість відвідувачів сайту і читачів блогу. Інформація є в інтернеті, статистика достовірна і в більшості випадків, відкрита. Питання - а що нам до цього? Мені цікаво розуміти, що і хто стоїть за тими речами, які приносять мені задоволення. Так само, як ми полюємо за якісними речами і відмічаємо торгові марки, які нас не підводять. Мені небайдуже, чи впливають ці речі на екологію чи здоровʼя. Так, не всі звички корисні, це стосується не тільки парфумерних надмірностей. Можливо, колись світ буде обмежувати себе у виробництві речей, які можуть нести потенційну шкоду. А поки що тільки ми можемо раціонально вирішувати необхідність придбання ще одного парфуму. Поки що мій досвід занурення у світ парфумерії виніс на поверхню і закарбував 5-6 назв парфумерних будинків, 5 парфумерів і 20 назв парфумів, без яких моє парфумерне життя не було б таким яскравим.

Дякую за тему, YLola. Мого чортеня звуть Веселий песиміст. Песиміст, тому що піраміда з улюбленими нотами всеодно нагадує мелодію, в якій ноти змішуються ( іноді гармонійно, але буває і не дуже). Навіть з пробниками мелодію не вгадати, бо влітку звучить інакше, ніж зимою, і на колежанці значно краще, ніж на мені. Вже не кажу, що кожний випуск- джин у флаконі ( бо компоненти інакші, це як вино різного року врожаю). А найзапекліший песиміст весь час шепоче, що то підробка, а не оригінал, бо всі у захваті, а ти не розумієш чому ( для тих, хто шукає крізь). А веселе чортеня тому, що це весело і азартно - новий досвід, нові враження ( буває, що аромат пролежить у шафі довго, і його не впізнати, як той джин чудесатий). Ну і до того ж, якщо десь прольот, то як радієш, якщо аромат припав до серця!

Алкогольні ноти в парфумах спираються на реальний світ ароматів, які нас оточують - вони створюють або навіюють атмосферу свята ( бо ми святкуємо винами, шампанським або віскі особливі події). Є парфуми, які не мають яскраво виражених алкогольних нот, але створюють якусь ейфорію. Але ті, що мають, не дуже хімічать, бо весь алкоголь - дар природи: рослини, трави, мед, квіти. У мене є кілька ароматів, які є важковиками, де серед нот шкіри співають свою мелодію віски, ром, самбука. Таке в люди не винесеш - бо припишуть не сім, а десять гріхів зразу. Це - звісно унісекс аромати, але парфманʼяк недалеко відійшов від колекціонера віски ( у нього нема цілі, є лише шлях :). І опис такий же - колір, смак, ноти, післясмак, настрій.

О, ці бобри, яких ніхто не бачив, але відчував! Або котики, які мітять територію... Щось абсолютно анімалістичне і примітивне. І на яке ми реагуємо підсвідомо...Цей мускус, від якого воротить або тягне, як магнітом. Хімія і життя, що сказати? Ці молекули вриваються у амігдали ( найдавніші зони мозку) і вертають нас у прапражиття...Тут нема логіки, ще нема квіточок, є лише наше минуле, забуте чи напівзабуте - цей проміжок між тваринним і людським буттям. Це дзвони, які хтось чує, а хтось не хоче чути. Якщо хочеш стати кішкою - стань, хочеш стати тигрицею - будь, це сила, яка з тобою, якщо зілля під рукою :).

Колись давно, у часи дефіциту усього, окрім часу на неспішне освоєння навколишнього світу, і я могла, і мене могли впізнати по шлейфу парфумів. А з часом я зрозуміла, що не тільки дерева ставали дедалі меншими, але і парфуми почали мінятися, незважаючи на знайомі назви. Кілька разів зупиняла на вулиці жінок, щоб запитати назву парфумів, але на мені, на превеликий жаль, вони звучали зовсім не так. Часи міняються, кожне наступне покоління живе ( як пишуть) краще і може собі дозволити трохи більше. Моя тітка мала один флакончик парфумів, у мене їх багацько, але її парфум підштовхнув мене до ароматів східного напрямку, які посідають найвищі позиції у моїй колекції.

Не можу не відповісти на Ваші болючі роздуми. В якомусь сенсі те, чим ми займаємося ( накопичуємо парфумерні враження), є пошуком задоволення . У будь-яку хвилину ми можемо втратити можливість відчувати аромат або самі аромати. Це можна віднести до будь-якого матеріального накопичення. Але якщо весь сенс життя звести до накопичення і задоволення, в кінцевому підсумку ми неминуче прийдемо до того, що через втрати цього, життя здаватиметься нам позбавленим сенсу. Сьогодні ми шукаємо ті сенси, які дозволяють нам прийняти нову реальність, а те, що нам подобається, лише допомагає витримувати тягар. Важливо, щоб ми змогли залишатися стійкими ( бо не буває зовсім незламних, на жаль), і наш прекрасний досвід позитивних емоцій був допоміжним у тому, щоб пережити важкі часи. Тому, якщо виникає питання - чи на часі займатися тим, чим ми залюбки займалися раніше, моя відповідь -так, бо це не просто спогади, а і віра в майбутнє.

Чому вінтажі мене так вражають? Це постріл у серце... Незважаючи на поважний вік, молекули цієї дивної рідини викликають у голові яскраві, кольорові, насичені картини. Ааааааа, яка краса, так не буває. Класика, мистецтво. Вона дозволяє мені критично ставитися до валу масової парфумерії, тому що виставляє планку.