Christian Dior Addict 2002

Дуже подобається! Коли тільки купила, не втрималась, нанесла на себе прямо на вулиці. І це така красивенна пудрова ваніль, ніколи не зустрічала пудровості у ванілі, а тут вона прямо перлинна. І от уявіть собі , як ця сама пудра з ванілі , обрамлена сонцем, сідає переливчатими, перламутровими крупинками на суху деревину, прикрашену квітками апельсину, яка лежить на галявині з сухої різноманітньої трави. Гідно, вишукано, піднімає настрій, надихає вірою в себе і в добро. Милий дуже, милий парфюм! Гарна стійкість.

Взагалі то я боюсь ванілі у складі домінуючих нот, точніше дуже довгий час вважала що вона мене душить. Цікаво, що через асоціації "ваніль=солодке" не могла навіть змусити себе до обережного затесту багатьох ароматів, в тому числі легендарних Shalimar, Hypnose або наприклад, Code Armani. Менше з тим, Addict здавався якимось настільки по-відьомськи чаруючим, таємничим- від темно-синього флакона до чуттєвого манкого хвоста що тягнувся за яскравою його хазяйкою... І одного разу я наважилась, вирішила спробувати перший випуск цього мегапопулярного "чорнила", темного та густого як серпнева ніч. Це не було кохання, однак перше що прийшло на розум- чому я так довго зволікала зі знайомством? а може просто вже натренувала свій носик, та після десятка років парфманьячества була готова і до "ванільної ванілі"?? Одним словом, я відчула і почала розуміти чому версія edp нараховує так багато прихильниць і чому кожна версія після реформулювань не втрачає своєї актуальності. До того ж, стала відносити цей аромат не те щоб до абсолютно вечірніх, але до відповідного типажа.

Довгий час мені вистачало просто прикладатись до флакона і пірнати в літню південну ніч (по пам"яті, ночі там саме такі, тягучо-солодкі), бо довго його чути на собі було досить втомливо. Цікаво, що у попередніх відгуках непоодиноко характеризували Addict на межі токсичного, як важкий і надто голосний. Не заперечуватиму. Але... врешті решт, на мій подив виявилось, що аромат в концентрації parfum набагато носибельніший ніж edp, він видався більш збалансованим, не таким провокаційним але і не менш чуттєвим. Чим відрізняється? дуже повільним розкриттям, верхні ноти мандаринового листя тримаються близько години, перед звучанням ягід шовковиці, квітки кактуса та стручків ванілі. Парфум не такий потужний, він не "вбиває поруч все живе", за рахунок збалансованості має оксамитове, досить легке звучання.

У меня флакончик 2012 года, жидкость коньячного цвета-это нечто! Из моей любимой истории-"умри всё живое в радиус 5 метров"))) Цитрусов и ягод совсем не слышу, зато слышу цветочно-горькие отголоски Alien flora futura+тягучая ваниль из Lancome hypnose. Шикарно, нечего сказать!

У меня образовалась новая ветвь в классификации парфюмов-ТОКСИЧНЫЕ, они буквально просачиваются в кровь и окутывают коконом! В списке: Гуччи Раш, Яды Диор, Ланком Гипноз, Т.Мюглер Алиен, Т.Форд ЧО...

P.s.Хотелось бы попробовать более молодую версию с ягодами...

Родной брат Гипноза, аромат в том же духе сладко-бумажной ванили с белыми цветами и деревом. Эффектный, как и Гипноз. Сильный и шлейфовый, затягивает в себя. Реально есть ежевика, особенно в начале. Ежевика здесь не аппетитная, а сугубо парфюмерная, будто еще один цветок. Аддикт - мистическая, сверхъестественная мягкость (благодаря ванилину и бобам тонка, прежде всего), ночная магия, и в то же время что-то земное и стремительное, как девушка в модном гламурном наряде, которая ночью едет на такси на вечеринку или свидание. Любимый из этой линейки у меня фланкер Fraiche 2004 года, но и оригинальный Аддикт вызывает восхищение. Он - для особых случаев.

Наркоманский. Был моим весенним парфюмом.

Тьерри Вассер - профессор "жасминологии"... В диоровской версии, он взял охапку плотных лепестков цветка и смешал их, с ванильно-молочным пломбиром. Получилось невероятно притягательно, хочется дышать этим ароматом, особенно, когда он разлит в весеннем воздухе. Ягодная зеленца и капля мандарина, слегка добавляют свежести.

Обтекаемый аромат, без углов, ненавязчиво сладит бобами тонка.

Есть ароматы, которые я люблю больше Dior Addict, к которым рука тянется чаще, но когда я надеваю Dior Addict он трогает меня до глубины души. Он меняет меня, меняет моё отношение к себе и миру. Dior Addict особенный, не такой как все.. Имею и edp 2008 года, и parfum 2002 года. Отличие есть, парфюм мягкий без резкого старта, совершенно не душит, а обволакивает и такая сказка длится ..длится... стойкость потрясающая!!! Ощущение, что нахожусь в ночном саду, где благоухает ваниль и ночная фиалка ( маттиола ) ... Это дурман, а не аромат!!! Шедевр от Dior!!!

Очень понравился именно 2012, для меня он более мягкий, бархатный, купила несколько мл разносить, теперь хочу побольше.

Миниатюра, выпуск 2011 г. Один из немногих парфюмов, который я даже не смогла на себя нанести - физически отталкивает. Не дружу с ванилью, а здесь она царствует безраздельно. Похожая ситуация у меня была с Yves Saint Laurent Nu Eau de Toilette - тоже категорическое неприятие. Бывает.

Самый лучший) Сколько всего, а только он не надоедает. Не хочу смыть) Ежевика и цитрус, и ваниль...

ммммммм) И мне даже летом с ним комфортно, главное - знать меру) берегу

Стойкий, шлейфовый. Одним словом, Диоры - это мое)