Дивно, але я тут переважно чую мох. Також гучні пачулі й амбра. А от квітів мало, вістерію взагалі не знайшла, лише трохи впізнаються жасмін і франжипані, зовсім моментами проринає гіацинт. Шипр тут скоріш у старті, й ближче до серця він дає нарешті нагоду почути квіти.
На мій нюх, це кілкий шипр у ретро-стилі. Стійкість невелика, шлейф теж. А щодо блакитного маку меконопсис - сумніваюся, що той взагалі пахне. Скоріш за все, Coquelicot - фантазійний аромат, як от "запах камелії". Завдяки ветиверові трохи нагадує наш звичний червоний мак, але й тут небагато схожості.