EDP. Досить протирічливий і неоднозначний цей Філосікос. Йому потрібен специфічний клімат і температура, щоб розкритись. Вирішила брати з собою у кожну поїздку якийсь окремий аромат, щоб потім він в мене асоціювався з саме тим конкретним місцем.
Тож Філосікос відправився зі мною на Тенерифе. І тут я з ним прогадала. Наче йому пасує спека, але ні. Не тут. Цей маленький вулканічний острів все таки має сухий і не занадто спекотний і взагалі не задушливий клімат. Аромат же з однієї сторони зелений, з нотою лактонності, але в той же час він для мене холодний. І саме в цьому кліматі цей інжир не розкрився на моїй теплій (не гарячій) шкірі як міг би. Зате у Варшаві, при +8 він став кращим, а в душній електричці подарував саме ту прохолоду, якої я навіть не знала, що не вистачає. Асоціація, наче посеред спекотної поляни я знайшла інжирову рощу, і я лежу у тіні тих дерев в оточенні кульбаб. І така приємна і свіжа прохолода, наче ковток свіжої кришталевої води.
Для мене трохи ефемерний і навіть чимось ельфійський. Однозначно так, але можливо прийдеться пошукати підхід.