Общая информация о пользователе dreamer_

Замовила наосліп, опираючись на відгуки. На жаль, аромат мені видав тільки якусь «бабусину ноту», але не в хорошому сенсі… нагадує парфум від Герлен, не памʼятаю який саме, але той парфум був для мене справжнім кошмаром і я завжди боялась отримати парфум, який буде мені нагадувати про нього. Не моя історія.

Escentric Molecules Molecule 01 + Black Tea пахне так, ніби тиша раптом стала ароматом.

Коротко — але відчутно: Спершу я вдихаю тонкий димок чорного чаю: він теплий, сухий, трохи терпкуватий, немов аромат щойно розкритої чайної скриньки. Ця глибина одразу створює спокій, ніби ранковий ритуал, коли все навколо стихає. А потім проявляється Molecule 01 — легка, оксамитова, майже тілесна нота, що не кричить, а дихає поруч. Вона огортає м`яким, прозорим теплом, наче невидимий шар шкіри, який робить тебе привабливішим без видимих зусиль. Разом вони створюють аромат мінімалізму й затишної елегантності: чистий, глибокий, але дуже особистий — той, що не відчувається в повітрі, а резонує з тобою.

Я ніби знову стою босоніж на теплій землі, чую сміх друзів десь далеко, бачу сонце, що відбивається у калюжах після короткого дощу. Повітря пахне свіжістю, листям і солодкими напоями, які ми пили, сидячи на сходах старого будинку. І життя тоді було простим — таким простим і світлим, як цей аромат. У його шлейфі є тепло шкіри, легка деревна м`якість і щось трохи карамельне, зовсім дрібка, як цукор на губах у дитинстві. Він закутує, як знайома ковдра, нагадує про радості, які ми іноді забуваємо в дорослому житті. Shine Despite Everything — це аромат-пам`ять. Аромат-обійми. Аромат, який повертає мене у ті найяскравіші, найчистіші моменти дитинства — і водночас дарує відчуття, що світло всередині все ще живе, просто треба дозволити йому сяяти.

Аромат Memo Italian Leather сприймається так, ніби ти торкаєшся теплої італійської шкіри, що нагрілась під сонцем Риму чи Флоренції. Він відкривається переді мною не нотами — а образом, відчуттям, сценою, у яку я раптом потрапляю.

Спершу я вдихаю солодку вершковість ванілі, наче щойно розрізана стручкова ваніль лежить на дерев`яному столі. Але ця солодкість не приторна — вона глибока, густо-медова, тепла, як повітря в маленькій майстерні сідельника. До неї приєднується зелена, сирувата нота томатного листя — свіжа, прохолодна, з легкою терпкістю. Вона пробуджує аромат, додає йому життя, як подих вітру крізь вікно. А потім приходить головне — шкіра. Не нова, не стерильна, а багата, м`яка, вишита часом. Це шкіра дорогих італійських аксесуарів — тепла від доторків, з присмаком тютюнового листя та карамелізованих смол. Вона пахне так, ніби до неї прикладали руки майстрів, які знали кожну її складку. На шкірі аромат починає розкриватися повільно, густішає… і здається, що я сиджу в червоному кабріолеті, який мчить крізь тoscанські дороги на заході сонця. Повітря навколо — тепле, солодке, трохи зелене, трохи дике, а десь поруч лежить улюблена шкіряна куртка, насичена сонячними маслами та спогадами про подорожі.

Ну це просто вау! Як на мене є невелика схожість із Santal 33 LE LABO, БЕЗ РОЗСОЛУ! неймовірно приємна нота коноплі, солодка і соковита! Моя нова ❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥ХОЧУ ФЛАКОН 100%! Як на мене, аромат універсальний для будь-якої пори року!♥️☀️🌪️ Дякую Тетяні за можливість доторкнутися до нього!🥹🥹🥹

Просто не можу ним надихатися вже 3 місяці ✨ Я наношу його і на ніч, і вдень, і коли просто вдома 😅 Щось неймовірне, дуже стильне, легке, але потужне. Я дуже ціную парфуми, які в мені пробуджують фантазію і воображульку. Що я відчуваю, коли я наношу на себе Gypsy Water:

07:00 ранку і я на березі моря, де є гори, хвої, злегка вологий пісок, стою в білій льняній сорочці, яку я накинула на себе після купання в ранковому морі. ✨ Волосся вологе, а тіло пахне сіллю і кремом для тіла. Сорочка намокла і зʼявився ледь відчутний засіб для прання, який швидко уніс вітер. 💨 Я дістаю зі своєї, нагрітої на сонці, шкіряної (скоріше замшевої), сумки холодний терпкий чай з лимоном, без цукру, і роблю ковток. Сонце підіймається і починає гріти волосся, яке я забула сховати під капелюх. Десь вдалині йде корабель з білосніжними вітрилами, але здається, що я відчуваю запах його деревʼяної нової палуби, яку ще не встигли покрити лаком і дерево на ній таке молоде та свіже, неначе пахне ледь солодкою ваніллю. І немає проблем на землі, і все так легко, прозоро. І я стою, дихаючи на повні груди, в очікуванні чогось дуже хорошого❤️

Не полюбився з першої секунди, але переслідував мене близько доби. Був зі мною в душі двічі, але продовжував обережно обіймати мене за плечі, ніби боявся бути навʼязливим. Заснув теж зі мною. Зранку прокинулась, бо відчула носом щось неймовірно сексуальне і цікаве. А це були ми. Я і ENCELADE. Як же неймовірно ми звучимо, коли я розслаблена і не думаю про «ідеальність» аромату на мені.

Знову душ, чистий одяг і я беру його з собою у велике місто. Він оселився на моєму волоссі і чекав на вітер, аби люди, які проходили повз чули, яка ми кльова пара. І люди чули❤️ Деякі, навіть, підходили і знайомились з ним, не зі мною 😁 мені здавалось він трошки тішився, бо я не повірила в нього з самого початку 💔 А тепер ми назавжди друзі!😇 І я не уявляю, як я можу не взяти його з собою на вечірку, роботу, прогулянку. Тепер ми з ним одне ціле ❤️

Отримала вчора парфум, нанесла на себе і засмутилась майже до сліз🥹 Бо це був не цвіт липи і навіть не груша, як тут писали, це була сушена стара липа, яка зберігалась вже не перший рік у пильному мішку. За дві години я відчула якусь трупну солодкість з домішками кленового сиропу. «Розчарування», подумала я…

Сьогодні вирішила, що я так просто не здамся і нанесла на себе парфум знову! І моєму здивуванню не було меж! Я опинилась в сонячному ранковому парку, де цвітуть липа і акація😨😨😨. Де тільки що була скошена трава, але не терпка, а солодка та соковита! І я йду в цьому парку в, щойно випраному, льняному костюмі, який тримає в собі ще аромат кондиціонеру для одягу (ось тут вступає The muse, але ТІЛЬКИ НАЙКРАЩЕ з цього парфуму). Цей парфум дуже люблять сонце і вітер. Гарне тріо, яке запамʼятає кожен, хто зустріне вас.