Аромат Memo Italian Leather сприймається так, ніби ти торкаєшся теплої італійської шкіри, що нагрілась під сонцем Риму чи Флоренції. Він відкривається переді мною не нотами — а образом, відчуттям, сценою, у яку я раптом потрапляю.
Спершу я вдихаю солодку вершковість ванілі, наче щойно розрізана стручкова ваніль лежить на дерев`яному столі. Але ця солодкість не приторна — вона глибока, густо-медова, тепла, як повітря в маленькій майстерні сідельника. До неї приєднується зелена, сирувата нота томатного листя — свіжа, прохолодна, з легкою терпкістю. Вона пробуджує аромат, додає йому життя, як подих вітру крізь вікно. А потім приходить головне — шкіра. Не нова, не стерильна, а багата, м`яка, вишита часом. Це шкіра дорогих італійських аксесуарів — тепла від доторків, з присмаком тютюнового листя та карамелізованих смол. Вона пахне так, ніби до неї прикладали руки майстрів, які знали кожну її складку. На шкірі аромат починає розкриватися повільно, густішає… і здається, що я сиджу в червоному кабріолеті, який мчить крізь тoscанські дороги на заході сонця. Повітря навколо — тепле, солодке, трохи зелене, трохи дике, а десь поруч лежить улюблена шкіряна куртка, насичена сонячними маслами та спогадами про подорожі.
Кремчик
