Додам свої 5 копійок до обговорення Червоного жасміну Форда. Спеціально носила його кілька днів запійно - в сонячну і теплу погоду, вітряну прохолодну, сирість і дощ і в різних умовах: на роботу, вдома, на прогулянку та на зустріч у кафе - як не крути, кого не спитай, характерного запаху індолу (людських випорожнень) не чую ні я, ні оточуючі, яких для чистоти експерименту, щоб не намагались ввічливо замовчати, якби було дійсно щось таке, наводила на думку, мовляв, побувала у вбиральні, а там немає освіжувача повітря, чи не залишилось на одязі, там. і т.д. чогось, ні, кажуть, як принюхатись - тільки парфум чутно квітково-свіжий, напевно, він все інше перебиває. І я так само - як чула у цій композиції скрипучу рафіновану квіткову чистоту та травну гіркоту, так у сприйнятті його нічого й не змінилось. І Монахиня Лютанса мені віє настільки свіжими, холодними білими квітами, що асоціюється не з справжніми рослинами, а морозними пелюстками, що вимальовує на вікнах зима, наче з живої природи так пахнути нічого і ніхто не може, дуже вже абстрактно. Порівняти її з знаменитими Лютансівськи індолами, як-то "Вночі", "Сарацини", "Син радості", де навпаки, дуже добре чутно цю середньовічно-натурилістичну атмосферу, коли випорожнення заливали вулиці, то це і враження, яке справляє "Монахиня" - буквально: небо і земля.
До того ж, на відміну зайки Лютанса та котика Крістофера Шелдрейка, які для більшості милі й хороші, та у концепті бренду, як утворять що-небудь (або, принаймні, раніше утворяли) - хоч стій, хоч падай, Форд, в кращих традиціях важкого люксу, набагато безпечніший, хоче сподобатись якомога більшим масам, особливо з світу світського гламуру, аби за нього не дивлячись віддавали шалені гроші і при цьому були впевненими, що залишились всім зрозумілими та приємними.
Тож, в чому сенс всього цього повідомлення. Не лякайтесь одразу відгуків, якщо самі не спробували ще, наприклад, якийсь парфум, що вас зацікавив. У всіх різна гіперчутливість до різних компонентів, дуже різні смаки. От тільки нещодавно слухала оду "Жасміну та сигаретам" ELDO, де я чудово чую гостру нотку індолу (як у людській сечі, якщо конкретно), і та ж сама оглядачка рознесла в друзки "Путану", яка мені звучить вишуканою фіалковою пудрою, а от іншій людині - брудним зляганням в часи, коли роками не мились і маскували це парфумами. Який з цього висновок - сприйняття ароматних композицій настільки може відрізнятись, що тут тільки пізнання емпірічним шляхом визначить, яким певний парфум буде саме для вас.