Не впевнений що відчуваю його правильно. Знаю що у деяких людей є проблеми з молекулою ізобутил-хіноліну, яка тут створює відчуття грубої шкіри. І здається я в числі цих людей. Впродовж усього періоду життя на моїй шкірі я відчуваю лише домінуючу цю молекулу, що у мене скоріше асоціюється з гірким зеленим листям хрону ніж зі шкірою, і фоном солодкість ванілі та пачулі. Ніякої анімаліки і подавно. Сумніваюся що пан Ґутальєрі задумував саме таке звучання для нього.
UPD: Через години 3-4 я вирішив нанести додаткове розпилення на груди і відчув його вже по іншому. На старті він мені здався деревно-алкогольним, як якийсь міцний дорогий коньяк, а згодом я став відчувати ладан у поїданні з амброю, думаю через поєднання цих двох я відчуваю коньячність. Шкіру ніби також відчуваю, але не анімаліку. Знається, якщо я ще сильніше принюхаюся до цієї шкіри, я відчую тих брудних звірів що і у варанасі, але цього не стається ніби ця шкіра як барʼєр або гребля що не дає моєму носу пробитися до тваринних нот.