Сам по собі парфюм і непоганий, для багатьох люксових марок він би був взагалі шедевральним. Але не для Шанель, в якої кожен новий запуск - це вибух, це нова ідея, яка підкреслена назвою, ароматом, асоціаціями, які він визиває. А в Габріель - все це окремо, все вторинне, відчувається комерційність та загравання з публікою. В принципі, для нової аудиторії, знайомої лише з №5 (та й то частіше лише назвою), це буде чудовий старт та вікно в світ парфюмерії нових для неї напрямів, марок та історичних періодів. Може, в цьому і є сенс, і назва - молода, не вишукана, ще не досвідчена, але вже на шляху до цього, дівчина, ще не Коко, а поки що просто Габріель. Стосовно самого аромату: типова шанелівська прохолодна пачульно-білоквіткова база (як в Мадемуазель, Шансі, №31 та багатьох інших) з яскравими цитрусами та акцентом в вигляді крапельки смородиново-ілангового варення (як в амуажівському Imitation, тільки там воно в основі композиції).