Парфумерна драма

Привіт!

Мабуть, мене найбільше зупиняє саме питання: а чи справді я хочу з ним розстатися? 😊

З деякими ароматами я можу довго думати, залишити їх чи відпустити, але зрештою розумію, що не готова. Навіть якщо давно не носила, достатньо одного випадкового нанесення — і вже зовсім не хочеться прощатися.

А з деякими все відбувається простіше: аромат закінчується, його знімають із виробництва — і тоді я просто приймаю, що настав час відпустити. Мабуть, це єдиний випадок, коли я справді не намагаюся сперечатися з долею флакону. 😄

Але якщо вибір залишається за мною — з деякими ароматами я, здається, взагалі не вмію прощатися. 🌸

Є таке. Все змінюється - люди, аромати, стосунки між ними теж. Тому я періодично влаштовую друге (третє, четверте, п`яте…) знайомство з парфумами на дальній поличці.

Іноді після такого "побачення хтось" переселяється ближче. Прямо такого, що «як же я могла цього не помічати?» поки не було. Але доволi дивне для мене прозріння трапилося щодо деяких східних ароматів. На собі я їх не ношу, а от відчувати поруч, у хмаринці, подобається.

Koxana писала, що для неї момент, коли аромат знімають із виробництва, - це час його відпустити.

У мене все рівно навпаки. Якщо аромат стає «знятістю», то це знак, що його варто залишити в колекції.

Цікаво, що деякі знятості розкрилися для мене саме після того, як набули цього статусу. Можливо, спрацював механізм - поки аромат можна купити, він просто стоїть на полиці. А коли вже не можна, то починаєш придивлятися і часто стає зрозуміло, що "в ньому щось є" ))

Щиро дякую за ваші відгуки, дуже цікаво🙏🏻

Знятість, вінтаж, перший випуск, стара формула… все це дуже раціонально з точки зору колекціонування. Ці фактори найчастіше впливають)) А чи бувало, щоб вас зупинив від продажу спогад, відблиск емоцій, які аромат дарував вам дуже давно, здавалося б, у минулому житті?

Інерція. Колекція, будь-яка, це зусилля, час, пошуки... Коли думаєш про дивні шляхи, якими іноді ці парфуми потрапляють до тебе, стає цікаво - і точно, з досвіду трансформацій ( себе, парфуму, сезону, обставин) думаєш, що треба дати час для прийняття рішень. Особливо, коли вже є досвід, а не просто збираєш все підряд.

CBRCleopatra, дякую, що поділилися власним досвідом😇

Новачкам у цьому плані трошки легше, не подобається - на вихід, подобається - дайте відро)) Розрахунок простий, майже інстинктивний. А нам, досвідченим колекціонерам, доводиться враховувати купу нюансів, окрім власних вражень від аромату.

Прочитала Ваш останній коментар і спіймала себе на думці, що я дію, як новачок - «не подобається - на вихід», «подобається - дайте відро». Завжди є якісь нові «бажанки», логіка в мене проста - для того, щоб купити щось НОВЕ, треба продати щось СТАРЕ ! Я не колекціонер, я закохана в парфумерію і хочу, щоб моя парфумерна шафа була бездоганною - бездоганною саме для мене, а не тому, що цей/той аромат знятий з виробництва або велика рідкість.

Дуже Вам дякую за коментар! От бачте, дарма я узагальнюю😅 всі ми різні та всіх нас обʼєднує любов до парфумерії 😍

Для мене дуже глибоко про колекціонування не парфумів, а частинок себе минулої.

Трохи про спроби зафіксувати для себе ностальгічну парфумерну мить. Для мене це виявилося марною справою (ні, це не той аромат, який я памʼятаю, щось не те). Час невпинно змінює наші відчуття і навіть знайомий з дитинства аромат вже не викликає тих, минулих емоцій, бо змінилися обставини, змінився світ, змінилася я. Я навіть припускаю, що ми всі споживаємо якісь різноманітні версії однієї формули, я в цьому впевнилася, коли нарешті знайшла ту, "мою" давню версію Opium, яка виявилася американською, а не європейською.

Suzanna, тішуся, що Вам відгукнулося… у Вас тонка, чутлива душа😇

CBRCleopatra, оці пошуки тієї самої версії) вони часто й приводять до колекціонування, навіть ненароком. Я так почала свій шлях на Кремчик - шукала ту саму версію La Perlа, а знайшла цілий світ парфумерної краси!