Він називає парфумерні флакони «мовчазними продавцями» і вважає, що флакон має бути таким, щоби людина хотіла доторкнутися до нього. Він почав творити в «золоту» еру люксу. Напевно «останній з могікан».

Ми вже знайомилися з майстрами парфумерних флаконів, чиї творіння багато в чому сформували ту “золоту” епоху, якою ми й досі захоплюємося - П`єр Дінан (про нього тут), Серж Мансо (про нього тут).
Але часи змінюються. «Мене трохи засмучує, що багато сучасних флаконів… усі виглядають однаково. Мало хто справді намагається створити флакон, який підкреслював би сутність бренду», каже про сучасний світ парфумерних флаконів людина, яка почала творити ще в «золоту» еру люксу. Можливо, він, і справді, «останній з могікан».
Марк Розен.
Він розпочав свою кар`єру як дизайнер упаковки косметики в Revlon. І там з ним трапляється одна неймовірна історія. Хоча саме такі історії й трапляються з людьми, які вже знайшли своє покликання, але ще не зрозуміли це. І тоді сам всесвіт дбає про те, щоб вони не звернули з цього шляху.
Засновник Revlon, Чарльз Ревсон мав жахливу репутацію - гнобив співробітників, все критикував, йому нічого не подобадлося і презентувати йому щось було схоже на акт садо-мазохізму. Щоби не наражатися на черговий шквал критики особисто, керівник відділу, куди нещодавно влаштувався Марк Розен, доручив йому представити свої начерки боссу. Офіс Ревсона виглядав як декорації до фільму чи то жахів, чи то катастроф. Напевно, самі такі емоції й мали відчути відвідувачі. Довжелезний темно-червоний килим, ніші з фресками виверження Везувію і жаху Помпеїв, величезний конференц-стіл із високими шкіряними кріслами, над якими возвишався трон - золоте крісло Ревсона.

Розен був наймолодший в ієрархії і останній у черзі. Він розмістив свої роботи і очікував неминучого фіаско, спостерігаючи як Ревсон неспішно проходив повз галерею дизайнів і методично, не без задоволення, нищив кожну ідею. Коли черга дійшла до Розена і пролунало запитання “Хто це зробив?”, Марк подумки поставив хрест на своїй кар`єрі, яка не встигла народитися. Аж раптом почув: “Мені подобається”. Настала абсолютна тиша, а потім пішла хвиля шепоту: “йому подобається… йому справді подобається…”
Відтоді Розену почали доручати найкращі проєкти Revlon. І те, що здавалося кінцем кар`єри, видалося її вдалим початком і прологом професійного успіху. Пізніше Розен працював дизайнером в Elizabeth Arden, а згодом став віцепрезидентом із дизайну та комунікацій в цій корпорації.
У 1989 році він заснував Marc Rosen Associates і став також працювати незалежно з багатьма відомими домами - Karl Lagerfeld, Coty, Chloe, Fendi, Oscar de la Renta, Perry Ellis, Nina Ricci, Burberry та особами - Грейс Келлі, Селін Діон, Крістіна Агілера. Розен є лауреатом премій FiFi Awards, викладає в Pratt Institute, заснував освітній фонд, який надає стипендії молодим дизайнерам. Його роботи представлені у постійних колекціях Museum of Modern Art у Нью-Йорку та Musee de la Mode в Парижі. А ще він автор книжок про світ парфумерних флаконів та історії, з цим пов`язані.
Сьогодні дві з них - про Елізабет і Карла.
Історія №1. Елізабет і червоні двері.
Одного дня в 1910 році на 5 Авеню в Нью-Йорку відкрився косметичний салон. Навколо було десятки розкішних магазинів і, щоби виділиться, молоді підприємці Флоренс Грем і Елізабет Хаббард пофарбували двері салону в яскраво-червоний колір. Згодом Елізабет пішла з бізнесу. Переробляти вивіску цілком було дорого, тому Флоренс просто прибрала прізвище Хаббард. Залишилося “Elizabeth”. А “Arden” вона взяла з улюбленої поеми Теннісона “Enoch Arden”. Так кмітливість і література допомогли створити ім`я, яке стало символом світової індустрії краси.

В 1912 Флоренс, яка вже ставала Elizabeth Arden, взяла участь у марші суфражисток в Нью-Йорку. І зробила революційний крок - роздала жінкам цього маршу червону помаду, як символ сили та єднання у відстоюванні своїх прав. В часи, коли червона помада асоціювалася з чимось, що не для хороших дівчат, Флоренс-Елізабет зробила ризиковий крок і перетворила червону помаду на політичний маніфест. І це назавжди змінило сприйняття косметики.
«Кожна жінка має право бути красивою» це кредо Elizabeth Arden, яке вона наполегливо стверджувала. Під час другої світової війни вона створила спеціальні червоні помади для жінок у війську: Victory Red (1941) — для жінок, які працювали на фронті, Montezuma Red — спеціально для жінок-офіцерів морської піхоти США (точно під колір шарфу і нашивок на формі). Слоган “Keep you beauty on duty”, «Тримай свою красу напоготові», закликав жінок бути доглянутою й впевненою у будь-який момент. Адже краса це теж зброя.

В середині ХХ століття салон Red Door на 5-th Avenue був у своєму розквіті. Туди приходили визнані ікони стилю Жаклін Кеннеді, Мерілін Монро, Марлен Дітріх, Лiз Тейлор, Одрі Хепберн. Голлівуд також не міг пройти повз і обрав Red Door прообразом салону у фільмі «The Women», де героїні роблять манікюр «Jungle Red». Знов червоний - соковитий, дикий, хижий, як квіти тропічних джунглів!
Дивно, що культові червоні двері чекали свого парфумерного зіркового часу майже 80 років. 1980-90ті, жінки починають входити у все більше дверей на Уолл-Стрітом. Як тут не згадати фільм “Ділова жінка” (1988) з Мелані Гріфіт? В 1989 виходить power-perfume, який втілив дух цього часу
Elizabeth Arden Red Door . З реклами на тебе дивиться молода, шалено красива і мега-популярна Кетрін-Зета Джонс … І це не про успіх у бізнесі, а про успіх, який трапляється, коли ти наважуєшся відкрити двері, можливості, себе.

Успіх не забарився. До 100-річчя бренду Elizabeth Arden у 2010 році, усього за 20 років існування, парфум Red Door досяг продажів 50 млн флаконів, що зробило його одним з найбільш комерційно успішних парфумів в історії.
І флакон цього парфуму створив саме Марк Розен.
Червоні двері Elizabeth Arden вже давно стали одним з місць Нью-Йорка, де треба зробити фото. Сьогодні бренд Elizabeth Arden належить корпорації Revlon (як дивно переплелися шляхи). А мені особисто шкода, що зникла Beautiful Color Eye Shadow серія Elizabeth Arden. Там були найкращі у житті тіні для повік в кольорі Periwinkle. Барвінковий між блакитним, лавандовим і сріблясто-сірим. Сподіваюсь, що вони повернуться. Як і Red Door, який побачив світ вже в оновленому дизайні у 2016.

Історія №2. Карл і віяло.
Для дизайнера важливо мати свій унікальний образ, який відображає характер, творчу філософію, щось особливе, притаманне тільки одній особі. Якщо згадати фірмовий стиль Карла Лагерфельда то це чорно-біле, темні окуляри, перчатки-гловелети, віяло. Іноді він нагадував людину часів Людовіків XV-XVI - біле напудрене волосся з косичкою, високий накрохмалений комір і віяло (до речі, створене легендарним французьким Maison Duvelleroy, заснованим ще у 1827 році).

Газета The New York Times писала, що спочатку Лагерфельд використовував віяло, щоб відганяти сигаретний дим. Він не курив, не переносив запаху тютюну, а у 1970-1980-х в шоурумах і клубах курили майже всі. Аби не махати рукою, Карл елегантно відмахувався віялом, зрештою перетворивши цей аксесуар на частину власного впізнаваного стилю. Після того, як Лагерфельд перестав носити віяло, напевно через те, що в публічних місцях заборонили курити, місце «фірмового аксесуара» зайняла кішка Шупет, біла бірманка з гетерохромією, очами різного кольору - блакитним і зеленим.

Розен почав співпрацювати з Лагерфельдом ще тоді, коли той був головним дизайнером дому Chloe, але вже мріяв про свій власний проєкт. І парфум, для якого Марк Розен створив флакон - високий геометричний зі сріблястою кришкою з прямими гранями і кільцем на вершині - став хорошою заявкою на власне місце під парфумерним сонцем
Karl Lagerfeld Lagerfeld Classic

Коли Лагерфельдом, зрештою, очолив власний модний дім, питання про форму флакона не виникало - він мав нагадувати віяло. Ідея звучала просто, але не її реалізація. Як згадував Розен, скляні фабрики стверджували, що реалізувати задум, яким його бачили Карл і Марк, технічно неможливо. У флакона не було традиційної шийки, яка мала бути втоплена всередину конструкції. Золота кришка повинна була ідеально рівно лягати, підкреслюючи форму флакона-віяла, а дно залишатися суцільним склом. Із цим завданням зрештою впоралася Pochet du Courval. І флакон парфуму Karl Lagerfeld KL став справжнім шедевром дизайнера.


До речі, Pochet du Courval - компанія з понад 400-річними традиціями роботи зі склом, яка багато років співпрацює з парфумерними домами, створюючи складні й нестандартні флакони. Саме тут народилися такі впізнавані дизайни, як туфелька
Carolina Herrera Good Girl , робот
Paco Rabanne Phantom , нестандартні флакони Lancome, Dior та інших відомих парфумерних домів.
У Розена було чимало інноваційних і сміливих експериментів. Одним із них став флакон для у формі фляги з шийкою, розміщеною не по центру, з ергономічним дизайном, коли флакон ідеально лягав в чоловічу долонь. І це нестандартне інженерне рішення згодом задало новий стандарт у дизайні чоловічої, а зрештою і жіночої парфумерії.

На цьому, напевно, й завершу частину 1 про Марка Розена, “останнього з могикан”, людину, яка почала творити в добу, коли форма була не менш важлива, ніж вміст.

Те, що ми знаємо про парфуми - лише дрібки більших життєвих історій. Дякую за увагу до цих двох історій.
Далі буде.
