Міфічна Ітака — острів у Іонічному морі, де оживають міфи та легенди Давньої Греції. І герой Троянської війни Одиссей, відправляється додому, в Ітаку, до своєї дружини Пенелопи і сина Телемаха. Але цей шлях видається довгим через несподівані виклики та пригоди.
Отже, серед розпеченого середземного сонця і солоного морського бризу, народжується 
Memo Ithaque. Парфумерка Меріп`єр Жульєн розповідає, що, створюючи цю композицію, згадувала запах свіжого мигдалю та цитрусову ноту зеленої шкірки італійського бергамота, адже вони асоціюються для неї з безтурботністю літа й відчуттям щастя. Вона прагнула втілити цю пам`ять в ароматі, зловити мить радості й світла, яку можна носити з собою в будь-якій життєвій подорожі.
Для мене ж слово «Ітака» завжди перегукується з однойменним віршем Константиноса Кавафіса.
Коли надумаєш відплити до Ітаки, моли богів, продовжили щоб шлях. Шлях див, пригод і знань завзятих…
Цей вірш, наче, поетична алегорія життєвої подорожі, де головне не пункт призначення (власне, острів Ітака), а те, ким ти стаєш дорогою, коли вчишся пірнати в незвідане. Ітака - не просто місце, а символ пошуку себе справжнього.
…. Моли богів, продовжили щоб шлях, багато літ і ранків щоб зустріти на нових пристанях і в світлих нових днях, новим пейзажам й берегам радіти …
І аромат розкривається, наче вірш :
Початок — як перший ковток морського повітря, перший крок подорожі: італійський бергамот, мандарин, гіркий апельсин. Свіжість, що пробуджує і дає рушійну силу, «багато літ і ранків щоб зустріти на нових пристанях і в світлих нових днях …»
Серце — як зустрічі та враження, набуті в мандрах: смородина, ялівець, малина, жасмин, спеції. Це солодко-гострий досвід життя, його різнобарв`я, вміння попри все «новим пейзажам й берегам радіти ..».
База — як обійми дому: кедр, пачулі. Глибина, спокій і мудрість — «цінуй свій досвід, шлях, що мав ти честь пройти».
Telegram
Google News