Парфумерна подорож до Ітаки – аромат і поезія

Міфічна Ітака — острів у Іонічному морі, де оживають міфи та легенди Давньої Греції. І герой Троянської війни Одісей, відправляється додому, в Ітаку, до своєї дружини Пенелопи і сина Телемаха. Але цей шлях видається довгим через несподіванки, виклики та пригоди.

Саме тут, серед розпеченого середземного сонця і солоного морського бризу, народжується Memo Ithaque. Парфумерка Меріп`єр Жульєн розповідає, що, створюючи цю композицію, згадувала запах свіжого мигдалю та цитрусову ноту зеленої шкірки італійського бергамота — вони асоціюються для неї з безтурботністю літа й відчуттям щастя. Вона прагнула втілити цю пам`ять у ароматі — зловити мить радості й світла, яку можна носити з собою в будь-якій життєвій подорожі.

Для мене ж слово «Ітака» завжди перегукується з однойменним віршем Константиноса Кавафіса.

Коли надумаєш відплити до Ітаки, моли богів, продовжили щоб шлях. Шлях див, пригод і знань завзятих…

Цей вірш — поетична алегорія життєвої подорожі, де головне не пункт призначення (Ітака), а те, ким ти стаєш дорогою, коли вчишся не боятися змін, вітати нове, пірнати в незвідане. Ітака — не просто місце, а стан душі, символ пошуку та повернення до себе справжнього.

…. Моли богів, продовжили щоб шлях, багато літ і ранків щоб зустріти на нових пристанях і в світлих нових днях, новим пейзажам й берегам радіти …

І аромат розкривається, наче вірш :

Початок — як перший ковток морського повітря, початок шляху: італійський бергамот, мандарин, гіркий апельсин. Свіжість, що пробуджує і дає рушійну силу подорожі, «багато літ і ранків щоб зустріти на нових пристанях і в світлих нових днях …»

Серце — як зустрічі та враження, набуті в мандрах: смородина, ялівець, малина, жасмин, спеції. Це солодко-гострий досвід життя, його різнобарв`я, вміння попри все «новим пейзажам й берегам радіти ..».

База — як обійми дому: кедр, пачулі. Глибина, спокій і вдячність за пройдений шлях — «цінуй свій досвід, шлях, що мав ти честь пройти».