Parfums Dusita Fleur De Lalita

Парфуми дуже яскраві, солодкі та голосні. Це величезний букет із квітів. При всіх ціх параметрах, парфуми не набридають. Їх постійно від себе почуваєш і це відчуття подобається. Звісно, поцінувачей акварельних напрямів вони утомлять, бо така яскрава історія не для всіх.

Семпл Fleur De Lalita був не першим серед купки семплів Dusita, які я обрала для знайомства. Тому я вже здогадувалась, що не знайду тут свою омріяну Лілею. Адже ольфактивна техніка і парфумерна стилістика бренду, тобто - акварельність, прозорість, тонкість і гладка текстура - геть далекі від моїх вподобань. Більш того, жодної іншої квітки, конкретної і характерної, які, згідно піраміді, тут мають бути, теж не знайшла. Окрім квіту акації, який радісно дзеленчить на самому початку протягом, ну, мабуть, хвилини... Якби ж то довше тривало - дещо мало б сенс. Але ж миттю промайнувша акація перетворюється на незрозумілу квітково-фруктову суміш. А за декілька хвилин ше з являється мильний мускус, який стане тлом для квітково-фруктового акорду. І такий зубастий цей мильний мускус, що спочатку має відверто лужне звучання. Але швидко м якішає, і це - вже просто мило. Досить дешевеньке мило.

Ось, в принципі, і весь зміст мого ретельного, як завжди - майже лабораторного, дослідження. Авжеж зрозуміло, що навряд Fleur De Lalita насправді є така, якою почула ії я. Тож, не засмучуємось, слідкуймо за здоровлям, дбаймо про карму і, взагалі, don t give up!, як то кажуть!

Крутий аромат. Взяла Лаліту і Анамкару на відпочинок в тропіки - і вони просто неймовірно розкрились там в жарі. Воно і не дивно, все ж таки Пісара родом з тропіків.

Почитаю бренд и то, как Писсара (основательница) преподносит его. Удивительно, что тайка создает идеально классические, французистые композиции. Такие благородные.

Fleur de Lalita звучит несовременно. Восхитительно и красиво. Притягательно, его приятно носить. Знаю, что пирамидка многообразна, наподобие винтажной. Не смотрела, что там. Описываю личные ощущения.

Это женственные духи про цветы. Во флакон, словно залита свежесть весеннего букета. Медленно, не торопясь открывает свои грани. Горечь от желтой мимозной пыльцы и мокрых зеленых стеблей. Постепенно заслащивается, на коже. Проявляются гиацинты. Влажные. Следом добавляется, немного срезанных тюльпанов. Раскрытых, слегка уставших. Еще дальше, сирень. После ливня. Читается, как древесно-сиреневая сладость. Углубляет и подсвечивает, всю эту благоухающую роскошь - гальбанум. На протяжении, всей игры. По-началу, горько-зеленый. Затем, нежно сладкая зеленца. В конце аромат утончается, затихает. Остается лишь медово-иланговая, лилейная поволока.

Не кричащий, утонченный парф. Светлый. Сделан чисто, качественно, без синтетичных нюансов.