Prada Olfactories Tainted Love

Концептуальна цитата з промо Prada Olfactories Tainted Love: "... легкий дотик губної помади..." для мене, на жаль, виявилася абсолютно недоречною і оманливою. Ну, ж бо немає тут навіть натяку на помаду! 😕 У парфумі немає присутності ані фіалки, що на ії основі почасти створюють сучасні помади, ані троянди, яка є вагомою складовою вінтажних помад. Але є тугий щільний геліотроп, який зігрівшись на шкірі і трошки розплавившись, мав би шанс утворити помадний акорд, якби возз`єднався із задекларованою у пирамиді малиною... Якби вона була наявна. 🙂 Паралельно і одночасно із геліотропом звучить і розгортається у часі від скутості до пом`якшення ше один самодостатній і складний акорд, який відсилає мене прямісінько до Chanel N°5.

Отже, ця парфумерна варіація на тему вічної класики виглядала б дуже достойно і чудово, якшо б ії напрочуд не спаплюжив один жахливий компонент, жорсткий і шкрябаючий - за текстурою, і неідентифікований мною і недосліджений - за сутністю і походженням. Чи то є такий грубий мускус, чи то - якісь істеричні альдегіди. 🤔 Починаючи волати із самого початку, цей вереск поступово стишується години за три-чотири ( а це, приблизно, дві третини терміну звучання ), проте встигає вщент зіпсувати композицію.Ось така прикрість! 🙃

Одразу після транспортування не дочекалася і розпробувала - виявився аромат лаку для волосся «Прелесть» і щось таке, що нагадувало освіжуйку в Жигулях. Перелякалась, залишила відстоюватись. Спробувала через день - запах став менш гірким і все, засмутилася. Потім відчула від себе приємний шлейф: солодкувато-пудровий запах губної помади. Стало цікаво. 3-ий затест, і спроба розкласти на ноти: губна помада на фоні легких фруктів. З однієї сторони, запах нагадує щось із 90-х, але ретро його не назвеш. Думаю, що скоріш за все це осучаснений запах чогось із минулого. Ніяк не зрозумію для якого віку аромат, мабуть, універсальний, тут вже грає роль смаку. Цікавий аромат, не схожий на інші.