Byredo Parfums Rose of No Man`s Land

Шикарна самотня роза. Вона не вичурна сиропна, не трав`яниста, не жирно-масляна, не стояча в воді чи тільки розкриваюча бутони. Нема в ній триумфу і екстазу Love Chopard, королівської статі, як в Chloe, впевненості Стелли. Вона така ж яскрава та визиваюча захват, як в Portrait of the Lady, але без оточення почетом зі спецій та ладану. Є в ній колючий пачульний холодок, як в Midnight Poison, але його в рази менше, є кислинка, є гіркота, не переходяча в явну герань чи метал La Fille de Berlin, є й камфорна лікарня. Оце протиріччя між сильною яскравою квіткою серед ворожого оточення і робить тривожну пасмурну троянду символом надії та триумфу волі.

Цей парфюм не про "місце без чоловіків", no man s land у цьому випадку перекладається як "нічийна земля" - він присвячений медсестрам Червоного Хреста, які рятували поранених солдат у Першу світову.

Сам аромат цікавий - ніби проводить крізь час від 1900-х до 2000-х. Початок - ретро-помадна троянда, ніби з бабусиної косметички, а фініш - класична молекулярна база Byredo, сучасна і легка. Відкриття для мене надто ретро, але кінець звучить дуже приємно.

Не зрозуміла я цей аромат. Хоч дуже люблю ноти троянд у парфумах, та ця якась пластикова. Враження, наче свіжу троянду залили епоксидною смолою та припорошили трохи рожевим перцем зверху

Парфюм совершенно отображает свое название, в месте где нет мужчин достаточно печально...но в этом есть и своя прелесть, парфюм совершенно точно отображает меланхоличное состояние увядающей и такой прекрасной розы. Если честно, этот бренд я пока до конца не поняла, возможно это и не моя история, но ароматы интересны...

Сьогодні невдалий день. І час зараз невдалий... Коли осмислення всіляких особистих негараздів не завершується, як то було раніше, життєстверджуючими висновками про те, що "а життя ж в цілому-то прекрасне" - а доповнюється загальним всепоглинаючим розпачем та відчуттям безвиході в кінцевому рахунку.

Заради спроби відволікти себе складанням нового відгука, розпилила на зап`ясток одну з багатьох нещодавно замовлених мініатюр... Що ж. Мабуть, це вона...) Саме та троянда, пошуки якої розпочала після реєстрації на "кремчику". Моя троянда... Прохолодна, з теплим серцем. Ніжна, але сильна. Вільна. В ній так багато свободи, що зникають кордони. Вона заповнює собою простір, щедро привносячи у нього аромат душевної чистоти, високої любові та жіночого милосердя. І при всіх цих чеснотах, ця троянда із задоволенням живе земне життя, плекаючи щастя всередині. Жіночність, у моїй уяві сьогодні - саме така. Якщо її потрібно зробити ароматом - то для мене це буде "Rose of No Man`s Land"...

Цей парфум-соліфлор троянди, цілком вірогідно, може комусь здатися нудним або нецікаво лінійним - однак для інших стане цінною знахідкою серед величезної кількості спецієвих, пудрових, десертних, "мильних", деревних, "зелених" композицій довкола королеви квітів. Щаслива, що спробувала тебе...)

Да простят меня все фанаты, но мне это совсем не понравилось. Показался слишком банальным, просто роза, да ещё и какая-то металическая. Я начиталась что это пахнет бинтами с кровью, и если действительно закрыть глаза и послушать, похоже 😁 Я люблю розу + шафран, хотя многим такая композиция отдаёт медициной, а мне нет. Но вот в данном случае, и без шафрана в нотах, это было действительно что-то неприятное. Пользоваться могу, но просто без эмоций.

Розы от byredo всегда меня покоряют с первого нюха. Сейчас мои финальные парфюмерные аккорды лета - "розы ничейной земли". Сам по себе аромат несложный, почти моноаккорден. Я слышу насыщенную бордовую розу. Бархатистую, в свеже-пряном обрамлении. По мере носки она весьма деликатно подслащивается и умывается до скрипа мылом. Запах спокойный, без надрыва. Что называется пропущен через байредовские фильтры. В стиле preppy, элегантный, с уместным дендизмом.

Красивая благородная роза, на мне как акварельная версия Портрета женщины Малля, только не такая меланхоличная.

Дополняю- какой-же он красивый летом... благородный, аристократичный, женственный и стильный. Прелесть!

Люблю пряную розу, в правильных пропорциях. Сначала не узнала ее, где-то перец спрятался, поэтому показалась просто розочкой. НО.. отдохнула, и показала шипы. Перец в моем представлении - это шип. Вы думали я такая, розовая и нежная. А вот и нет. И поэтому история о медсестрах на нейтральной полосе - это история об ангелах-спасителях, с виду женственно нежных, но внутри стальных. В переводе на язык парфюмерии - шипастых. Ушла на полку любимых перченых розочек.

Спочатку прохолодна, свіжа, гордівлива, трохи відсторонена бордова троянда, потім з присмаком чорної малини і теплого рожевого перцю і глибоко в базі глибока, округлена в звучанні, з легким приємним присмаком маснистості. Гарна.