Filippo Sorcinelli Unum Lavs

Парфумер - Filippo Sorcinelli. Аромат - LAVS. Тестувальник - Чоловік, 23 Роки. Місце нанесення - Шкіра (Запʼястя та Шия). Пора року та погода - Початок літа, сонячно, температура близько +25°C.

Старт - Смолисте пробудження. З перших секунд нанесення аромат буквально переносить у простір щойно розтопленої лазні, збудованої зі свіжого соснового зрубу. Це неймовірно реалістичний, об`ємний та густий хвойний акорд. Відчувається, як під впливом тепла на зрізах деревини виступає тягуча хвойна смола - терпка, насичена, але при цьому вона не душить. Навпаки, старт зберігає дивовижну бальзамічну свіжість, ніби в повітрі розлитий ефірний аромат хвої. Це дуже приємне, природне та затишне відкриття, яке миттєво захоплює своєю атмосферністю і чистотою звучання.

Розкриття - Ритуал та благородний ладан. Згодом композиція плавно трансформується, стаючи більш глибокою, медитативною та сакральною. Хвойна свіжість відступає, і розкривається неймовірно реалістичний аромат справжньої церкви. Асоціація виникає миттєво: ніби ти щойно взяв свічку до рук, відчувши м`якість теплого матеріалу, запалив гніт і повільно поставив у масивний підсвічник. У цій фазі немає жодної штучності чи зайвої солодкості. Простір заповнює густий, урочистий та абсолютно благородний ладан. Він ідеально переплітається з майже непомітними нотами плавленого воску та легким, ледь вловимим містичним серпанком теплого диму. Це серце аромату створює навколо ауру абсолютної впевненості та піднесеної, величної краси, огортаючи затишним, але водночас дуже характерним шлейфом.

Мій коментар - Пам`ять Серебрянського Лісу. Для мене він несподівано став якорем, що подумки повертає до Серебрянського Лісу. Там, де крізь щільну, важку стіну запаху пороху, крові та попелища, інколи пробивався саме цей, до болю знайомий аромат. Так пахне посічений постійними обстрілами сосновий ліс, який від отриманих ран виділяє неймовірну кількість тягучої, терпкої смоли. А на тлі цього пронизливого дихання природи відчувається теплий, тьмяний аромат плавленого воску - запах окопної свічки, що зігріває в бліндажі у якому перекриття зроблене з тих самих хвойних дерев...

Интересный опыт. Это не совсем "духи" в привычном понимании. Это скорее "запах". Запах чего? Представьте себе какого-то "Архиначальника" конторы, к которому вы забегаете раз в год передать от шефа бумажку на подпись, говорите "Драсть" и убегаете. Вот это его запах.

Аромат, який часто описують як квінтесенцію католицького ладану. На старті він наче вибухає досить великою кількістю ароматичних смол, розігрітою деревиною, а також є присутній певний запах старих засмальцьованих лавиць, які можна зустріти в католицьких соборах. Запах розігрітої деревини я вже зустрічав у MiN New York Forever Now , але там вона з певною пудрою та більш солодша. Можливо цю розігріту деревину зробили через перці, але як таких перців мені тут немає. Що дуже добре, адже я не прихильник насиченого чорного перцю в ладанних композиціях. Власне, в розкритті ці першопочаткові ароматичні смоли і гаряча деревина дещо згляджуються і звучать більш м"яко. І так вже до кінця. Загалом, це доволі гарна ладанна композиція. Пошановувачам церковних ладанів - обов"язково до затесту.

Аромат для самосозерцания и самоанализа. Лучшее, что встречал.

Аромат очень неоднозначный!

Любящим эпатаж посвящается.

Гудроновый старт, коим хочется упиваться, ибо иногда и на такое очень даже тянет. Спустя полчаса начинают проклевываться насыщенно просмоленная и слегка солоноватая хвойная древесина, кардамон, гвоздика и конечно же обилие холодного ладана с бальзамично-сладковатыми нотами опопонакса.

Странный он, очень странный, я бы сказала отвратителен и прекрасен одновременно и этим меня цепляет.

Хочу его обонять! Хочу и все тут!