Robert Piguet Bandit

Спочатку ноти розкриваються окремо, даючи чудове враження свіжості й витонченості. Перші 5 хв я почула все: і щось мохове і деревне і зелене.Потім він нагадав мені класичний одеколон, але це враження швидко змінюється, і поступово відчувається щось квіткове, тепле та дуже приємне. Відувається гра між чоловічим і жіночим. Аоромат жінки але на фоні присутній дуже елегантний чоловік. Клас. Мені подобається.

По-гарячому, під приємними враженнями від знайомства з цим поважним представником класичної шипрової ретро-парфумерії, що не канув в Лету, а дійшов до наших днів в доброму здоров"ї і презентабельному вигляді, рішив поділитись своїм поглядом на нього:

начитавшись і наслухавшись інформації про нього, очікував отримати ізобутил-хінолінового монстра з ударною дозою мильних альдегідів з глибоким ретро-духом в стилі Geoffrey Beene Grey Flannel . Зелена шкіра досить лагідна і альдегіди, хоч і домінують і створюють ретро вайб, але сама композиція збалансована, приємна, носибельна і, якось не зовсім зчитується в ньому жіноча принадлежність. Те, що така композиція асоціюється зі зрілістю - погоджусь, та виглядатиме це доречно, як на чоловіках, так і на жінках. Можливо сучасні ітерації вже суттєво перекроєні, але звучить це не як застаріла ретро-парфумерія, а, скоріше, омаж в її сторону, в стилі як Francesca Bianchi Etruscan Water . Своє почесне місце в історії займає заслужено🤝.

Класичний ретро аромат. Таке відчуття, що уособлює в собі все, що стояло на маміному трюмо у 80 -90-х. Жодна квіткова нота не дає про себе знати, шкіра і інші ноти також самостійно не звучать, все сплілося в міцний аромат «духов». Жіночий? Я б не носила. Хіба що для жінок більш поважного віку і з сталевим характером. Для мене все ж таки більш унісекс.

Перший раз спробував його сто років тому і досі в усіх інших ароматах шукаю щось схоже. Приємно неприємний, не для всіх. Не уявляю якою сильною і незалежною має бути жінка, щоб носити цей аромат, настільки він випромінює силу і впевненість. Дуже стійкий.

Бандит - это неоднозначный парфюм, как по мне, и в одночасье и легендарный. Начало агресивное, как для женского парфюма. Сразу врывается кожа, очень мощная, настолько мощная, что мой мозг и нос не могут воспринимать что-то другое. Я так и не смог нидентифицировать другие ноты в верхних нотах. Ближе к концу, аромат смягчается, и я услышал запах, как в бане, некое дерево.

Бандит - він і є бандит: милкуватий одеколон, який одразу викликає асоціацію з шкіряним одягом і аксесуарами, голінням кілкої чоловічої щоки, підготовкою до вирішення якихось серйозних справ, де треба бути бадьорим та переконливим. Все чисто, гладко, гонористо. Чутно з якої він епохи, де особливо популярні були ноти гвоздики, ілангу, альдегіди, і ще не заборонено було витягувати їх з натуральних природніх матеріалів, накручувати на повну гучність і все це вважалось унісексом за замовчуванням, ще не було такого поділу на чоловіче та жіноче в парфумерії в принципі. Я можу змалювати свого батька, який би таке носив, він десь щось таке і справді наносив, після купання і гоління - обов язковий ритуал натертись якимось подібним гвоздичним одеколоном, може і сам Бандит там пробігав, у нього був доступ до таких парфумів ще за тих часів. І бачу, проводять анологію з вінтажним Кабошар, який ношу сама, то як на мене, - ні, це різні речі, хоч і тяжіють в один напрям.

Злючий шипр 😱 Жорсткий та не затишний.

Два , три слова, -любимый аромат Майи Плисецкой многие года.Она пользовалась только Бандитом.Флакон духов "Бандит" был подарен Плисецкой после войны родной сестрой Лили Брик, Эльзой Триоде. Аромат настолько ей понравился, что осталась ему верна всю жизнь.

2002 год. Известный в городе парфюмерный магазин. Ничего не цепляет, прошу посмотреть аскетичную черную коробку, задвинутую подальше и весьма припылённую. Bandit. Распыляю на запястье. Испытываю смешанные чувства - удивление, "это не духи", и подкрадывающийся неосознанный восторг. Но сразу не могу до конца понять, с чем столкнулась. Ухожу. Дохожу до машины... и возвращаюсь уже почти бегом. Покупаю у удивленных продавцов ("ну надо же, а он у нас стоял-стоял, даже не думали, что такое может кому-то подойти", да это было время, когда Бандит еще не был культовым и известным всем) и больше никогда не выпускаю из рук. Отдельное место в коллекции и в сердце. Аромат аристократического бунтарства, аромат-костыль в трудные времена, аромат-друг в светлые времена, резкий, как чёрный юмор, надёжный, как броня, загадочно превращающий девушку-акварель в амазонку и просто бескомпромиссно прекрасный шипр всех времен и народов. Выпуск конца 90-х, edp. Есть новодел, он тоже хорош, архитектура сохранена, но всё же отличия есть. Тот, что моложе, звучит более отполировано, чем настоявшийся за 20 лет дорогой и любимый тот Bandit. Однако же, люблю нежно обоих.

Первые ноты это ужас. Отдает одеколоном, которым пользовался дед в 90х. Дальше мазут, терпкая кожа..И только под конец чувствуется что то прекрасное. Взяла на ознакомление 4мл. Вряд-ли буду носить. Это не просто тяжеляк, это что то убойное.