Filippo Sorcinelli Epicentro

Зчитую його сухим, "холодно лимонним" і дуже атмосферним Sorcinelli. Тут відчувається кедр, ветивер, смоли, бальзам, мате, трохи пряного кмину й тої самої холодної амбрової сухості. Він не намагається бути приємним у банальному сенсі. Навпаки, у ньому є певна суворість (ніби сухе дерево, камінь, пил, тиша і гаряче повітря). Але поступово ця суворість починає затягувати. Композиція стає майже медитативною. Мені подобається, що Epicentro не дає очевидної емоції, а створює простір для своєї. Це аромат не стільки про красу предмета, скільки про красу стану - коли навколо мінімум зайвого, а увага нарешті повертається всередину. Тому якщо коротко - це епіцентр внутрішнього стану.

После распаковки уже не важно даже как звучит аромат🤭такой флакон должен быть в коллекции))но сам аромат-как раннее свежее утро-воздушный и минеральный, но больше с уклоном в мужскую сторону-одеколонистый, но самобытный и неповторимый)посвящен метиориту