Clive Christian Noble XXI Blonde Amber

Багатогранний аромат. На моїй хол. шкірі неспішне і плавне розкриття, в якому вислухала ноти і звучання, яке трохи навіює знайомі мотиви різних ароматів, але ні - жоден із тих, з якими порівнють і з якими знайома, не поставила б у схожі.

Зразу після розпилення почула приємну суміш фруктів, дерева і фоново легкий аромат незрозуміло яких квітів. За ними солодке яблуко - не знаю які компоненти мені його навіяли), але з урахуванням, що аромат насправді складається з 219 компонентів, можливо, воно є в піраміді ) Потім аромат наповнюється сумішшю сухофруктів і вишневого рому, в якому з"являються м"яко-смолисті ноти мирро і все разом ольфакторно запахтіло п"янкою амбровістю з ненав"язливим вишневим присмаком. Поступово ромово-вишневі ноти стихають, а м"яка смолистість набуває тютюнового присмаку, а в базових нотах додається обволікуючий шоколадний сандал (погоджуюсь з попереднім відгуком) з молочними тонка і відтінений ваніллю. Причому попередні ноти не зникають повністю, в глибокій базі сандал більш деревинний, хоча як і раніше обволікуючий, і знову відчуваю присмак тютюну.

Аромат не просто красивий, він ще й заманливий і при цьому породистий, респектабельний і з дорогим звучанням. Прекрасна стійкість і шлейф, хоча шлейфом в розумінні звичайного аромату я це не назвала б. Це не той шлейф, який тягнеться чи косить)). Аромат заповнює простір, сповіщає про твою присутність і залишає про тебе слід, при цьому не заважає і не душить.

Авторство цей ПБ не розголошує. Фрагрантика і деякі інші парф спільноти згадують Венсана Рікора (Vincent Ricord), а деякі професійні бази даних та представники індустрії приписують цей аромат Жюлі Плюше (Julie Pluchet). Обоє створювали аромати для Клайва і працюють в сегменті вишуканої ніші.

Сьогодні зайшла до мене моя знайома і дала затестити Amber Blond, привезений з Лондону. Моя перша думка: я щось таке мала.. колись. Через хв 20 мене осінило: Amouage Memoir! Мʼякша, делікатніше, округліша версія. Зробила паралельний затест, в мене стара версія, Оман. В базі ідентичні. Це в мене однієї такі парфумерні глюки?

Шедевр от Клайва Кристиана. В начале это очень сладко и томно, с апельсином и коньячной/ромной сладостью, в первый час аромат очень громкий и пьянящий.

Часа через 2 на моей коже усаживается в шафран и ещё какие-то цветы, это как по мне, лучшая его фаза. В завершении пахнет базой из бобов тонка, ванили, какао. На мой взгляд, база и сердцевина подобраны идеально, лучше нот не придумаешь. В раскрытии и видно качество сборки данного аромата, ингредиенты явно не дешёвые и премиальнее люкса (есть с чем сравнить, даже том форд и близко не так себя ведёт). По стойкости это часов 12 и больше. Шлейф огромный, духи диффузные. Я бы посоветовал больше 1-2 пшиков не наносить, лучше всего у меня он раскрывался в дождь и холод.

Це той випадок, коли хайп дійсно вартий цих грошей. Я дуже скепитично ставилась до всього цього шуму у соц.мережах та ахів-вздохів від парфумерних інфлюєнсерів. До самого бренду дихаю рівно, без придихань (мені Мацукіта пахне копченою ковбасою, вибачте). Але цей аромат мене просто вразив 😍 Перший затест на блотері я зробила в універмазі Селфріджес, де з усіх сторін просто море ароматів і купа людей, які їх тестують. Через це не зрозуміла всієї краси парфуму. Тому прийшлось замовляти відливант. Навіть не дала йому відпочити з дороги. Звучання просто неймовірне. На старті це цитруси присипані спеціями, але відразу відчутно мяку амбру і ніжні боби тонка на бекграунді. Потім появляється ваніль, ірис і мирр. Не чую мускусу, рому, пачулі, нажаль. Але це може мій ніс так сприймає. Загалом, аромат перейшов у список повнорозмірів, прийдеться з жабою якось домовлятись. Бо ну ніяк арабські дюпи (French Avenue Amber Empire та Maison Asrar Faris Al Arab) не замінять Клайва. Вони звучать інакше, більш солодко, більш гучно (особливо French Avenue) та десь таки піраміда розшаровується і немає цілісності.

После знакомства с первыми двумя ароматами Clive Christian (о которых я писал ранее), я понял, что хочу "копать" глубже и найти свой идеальный парфюм в этом бренде. Мы с женой отправились в "Ароматеку", в которой бренд довольно широко представлен. Я целенаправленно шел за чёрной линейкой, а именно за Clive Christian Noble XXI Blonde Amber и Clive Christian Noble XXI Amberwood . Консультант нанесла мне Blonde Amber на запястье, и он сразу поразил меня своей томностью, роскошью, сразу приходит понимание, что "это что-то на богатом")). Жена тут же подметила: "О, а в нем же тоже есть твоя "любимая нота чистоты", как в Clive Christian Jump up and Kiss Me Hedonistic !" И да, она там была, но гораздо деликатнее, в приемлемых для меня пропорциях. На вторую руку мне нанесли cClive Christian Noble VII Rock Rose , который показался мне современной интерпретацией Christian Dior Fahrenheit . Знакомство с Amberwood я решил отложить, чтобы полностью сфокусироваться на впечатлениях от этих двух. Весь день я отчетливо слышал Blonde Amber, и мне очень нравилось то, что я ощущал. Аромат не душил, а наоборот, приводил в восторг. Rock Rose, конечно, не выдержал конкуренции и стал более интимным, но все равно оставил приятное впечатление.

В итоге, решение было принято: Blonde Amber — мой! На данный момент это мой безусловный фаворит у Clive Christian. Он красивый, стойкий, и его не хочется раскладывать на ноты; хочется просто вдыхать его, уткнувшись в запястье. Цена, конечно, заоблачная, но в этом случае она абсолютно оправдана.