Oriflame Moon

То дитяча любов. Пахла так всю старшшу школу і навіть трохи універ. То така ностальгія. Берегла флакончик в шафі років з пятнадцять з декількома краплями, час від часу відкривала кришку і нюхала. Так пахла моя юність… Квітково, свіжо, голосно. Він цитрусово квітковий, такий прохолодний. Гарно і на літо і на холод. Така ностальгія. Знайшла його на Шафі і купила. Кайфую тепер))))

Одні з перших парфумів, що подарувала мені мама: версія 1996 року, я носила їх в школу і це дуже підходило юній дівчині. Носила б і зараз, якщо б могла купити флакони саме тих двох перших версій. Це був літній сад після дощу: ніжні квіти, сяючі краплі на їх пелюстках, немов зірки, що купаються в місячному сяйві. Не знаю нічого схожого, версія 2000-х - взагалі якесь знущання над тими, хто через ностальгію міг її придбати, зовсім не той містичний і магічний аромат, який не дає мені спокою до цього дня, а вже теж рідкість та знятість. Це, в цілому, стосується і інших ароматів тої оригінальної лінійки: Sea, Star, Sun - ми з мамою їх всі перепробували (ще був Eclipse, але його погано пам ятаю) і вони дійсно всі неперевершені, сумую за ними сильно, і жодна ніша та люкс не заповнюють цих втрачених сторінок дорогих серцю спогадів юності.