Коментарии пользователя MartWolley

Акорд верхніх нот полину, мʼяти та базиліку дають асоціації з ароматом цвітіння амброзії, так що, якщо маєте алергію, майте на увазі. Але аромат доволі швидко переходить в середні та базу. Лаванда в середніх не дає ретрового звучання, як вона це вміє, в поєднанні з іншими нотами дає відчуття дзвінкого хвойного лісу. Аромат про рослинність. Ніби стоїш серед вологого похмурого лісу де серед стовбурів столітніх секвой ростуть густі кущі яскраво-зеленої папороті. Свіжий, красиво зібраний, трохи строгий, відповідає зовнішньому вигляду свого флакона. Не надто гучний.

Для це мене аромат якоїсь неземної краси. Ніжний і стриманий одночасно. Просто якийсь космос у флаконі — його дизайн йому дуже пасує. Звучить якось двошарово, або навіть трьошарово. Перший шар що відчувається скоріше як шлейф, це гіркота, яка нагадує чоловічу версію і вона відчувається десь поверхнево, та звучить не так гучно і грубо як Interlude Man. Другий шар це те що ви відчуваєте безпосередньо від себе — це шикарні ківі, горіхи квіти та деревʼяхи — фантастично. І третій шар це неймовірно ніжна кремовість що відчувається біля шкіри. Просто симфонія!

Таке відчуття, ніби цей аромат щось про мене знає і тому звучить так, як він звучить. Він ніби розкусив мою зовнішню стильну стриманість і знає, що в середині я можу бути ніжним та вразливим, але приймає мене повністю таким, який я є. Буду збирати гроші та шукати хочаб залишки у флаконі) Оцінка 10/5

Це важко назвати парфумом. Принаймні, це не те що особисто я звик називати парфумами. Я майже не відчуваю його нот, особливо на початку. Але коли відчуваю, він мені пахне старим картонним ящиком з мого дитинства, який діставали раз на рік із шафи під новий рік. В цьому ящику зберігалися старі радянські новорічні іграшки, гірлянди, паперові сніжинки і вата, щоб то все не побилося і заодно вона ж служила штучним снігом. Аромат мінеральний та стерильний. Так от мені він пахне як старий запилений картон, пластик гірлянд, скло та метал іграшок, стерильність вати і на фоні легкий запах живої сосни, яку будуть наряджати у всі ці артефакти минулого, задля того щоб в квартирі запанувало відчуття новорічного дива.

Перше що ви відчуваєте від нього це саме анімаліка. Пахне коровʼячим коржем залишеним на асфальті та підсохшим під сонцем 🙃 але виконана ця анімаліка не у класичному вигляді, бо зазвичай тваринні ноти відчуваються тягучими та текстурними, тут же вони виконані легкими, якщо принюхатися, крізь корж пробиваються ноти квітів та трав та якась така схожість із якимось шампунем. Таке відчуття, що просто усі ноти настільки густо складені, ніби з ними переборщили і саме через це і створюється відчуття цієї какашечності. А може це і було задумом парфумера.

Цікавий такий ароматик. На початку дещо різкий, але швидко всідається та стає приємним. Цікава гра водоростей та молекул створює легке, при тому цілісне звучання такої загадкової синтетично-акватичної шкіри. Звучить дорого, наче салон нового авто люкс класу. Але не мій, бо люблю більш натуральні та густі аромати. Доволі шлейфовий.

Аромат, який я шукав кілька місяців. Аромат, що нагадує мої улюблені аромапалички до запалення. Аромат, що я час від часу чув, то десь у черзі, то у автобусі, але ніяк не міг зрозуміти від кого ж це пахне, щоб запитати а що ж це. І от, нарешті ми зіштовхнулися ніс до носа. Мені важко його назвати парфумом у класичному розумінні. І дивно що такий аромат був створений у 80-і, а не сьогодні якимось скандальним нішевим парфумером. Най парфумніше що в ньому є це його початок — дійсно ретро одеколонистий, трохи солодкуватий та медовий. І якщо вам подобається саме ця його частина, то краще наносьте його на одяг, в такому вигляді він залишається на години. А от на шкірі він доволі швидко переходить в базу і от база в ньому найцікавіше. Мені важко сказати що мені подобається аромат його бази, але почувши її один раз, в мене тепер відчуття, ніби я тепер постійно маю ним користуватися, просто тому що він є у мене. Він ніби викликає залежність. Це мабуть найсильніший мускус що я чув. Гіркий і свіжий, пудровий та одночасно важкий. Якщо судити асоціаціями — то це шматок твердого мила в туалеті потяга Укрзалізниці, з мильним мускусом, уринальністю, металевістю, та гіркотою мийного засобу. Сумніваюся що цей аромат буде збирати компліменти, але і байдужими навряд когось залишить.

Аромат подумки відсилає до локації з німецького серіалу Dark — стара височенна церква на краю маленького містечка Вінден. Навколо церкви ростуть сосни, що своїми смолами просочили повітря навколо. В середині церковної зали стоять пусті ряди лав із проходом посередині. В проході, рівно посередині зали і точно під центром височенного шпилю знаходяться дві особи — ви (слухач цього аромату) та чоловік середніх років — священник на імʼя Ной. Ви стоїте на колінах, схрестивши пальці долоней між собою, закривши очі та сповідується про усе те, що тільки можете згадати у своєму житті з того, що вважали неправильним. Він же стоїть перед вами, поклавши праву руку на вашу голову та з холодним, дещо призирливим поглядом слухає вашу розповідь. Ви закінчуєте сповідь, встаєте, дивитеся в його байдужі очі, розвертається та йдете з відчуттям ще більшої провини ніж та, з якою ви сюди прийшли, а священник дивиться вам у слід. Як тільки ви закриваєте за собою браму церкви, в куточку його губ зʼявляється легка посмішка що символізує призирство. Він розвертається, та прямує назад до церковного підвалу, де він продовжить займатися своїми брудними справами, з якими ваші усі життєві гріхи, навіть поряд не стояли.

Аромат відчувається одночасно схожим на Авіньйон та Квазазад від КДГ — ладан, хвоя, пряність, смоли. Але при цьому відчувається холодніше. Плюс, звідкілясь (можливо смородина) відчуваю несильну ноту поту, яку і асоціюю з тими самими брудними справами.

Густий кавово-ванільний аромат що нагадує солодкі кавові лікери — бейліз чи шарідан, добряче прикрашений мускусом оленя, що викликає асоціації із сильним, трохи спітнілим, але при цьому не смердючим чоловічим тілом. Мабуть, так би могли пахнути оті напівголі хлопці у фартухах із старої реклами Бонжур десерт 😂

Для мене пахне набагато приємніше та цікавіше ніж нашумілий Блек афгано

Густа амбра, солодкий дим та кислий ладан з удом та спеціями. Складається враження, що десь чув раніше щось схоже. Може у Tiziana Terenzi Laudano Nero, може у Serge Lutens Ambre Sultan. Доволі суперечливий аромат для поціновувачів, до яких я цього разу себе відносити не стану.

Така собі неокласика, для тих хто втомився від нішової ніші. Ніби щось знайоме із 90-х але у сучасному виконанні. Скочатку наніс його тільки на запʼястя, і на ньому фрукти швидко випарувалися, а залишився лише землистий мох. Сьогодні ж наніс його добряче і тепер він звучить набагато цікавіше. Дзвінкі фрукти + красивий зелений акорд за рахунок бергамоту, кедру, пачулі та моху. Пачулі не солодкі та не підвальні і цим мені подобаються. Гарний, але через асоціацію з чоловічими ароматами девʼяностих, не впевнений що мій.

Приємний деревинно-спеційовий аромат. Поєднання дзвінких спецій, хвої та смолистого ладану подумки відсилає до CDG S3 Jaisalmer, хоча якщо порівняти їх «в лоб» я гадаю що вони звучатимуть по різному. Ну і цінова категорія у них різна.

Не впевнений що відчуваю його правильно. Знаю що у деяких людей є проблеми з молекулою ізобутил-хіноліну, яка тут створює відчуття грубої шкіри. І здається я в числі цих людей. Впродовж усього періоду життя на моїй шкірі я відчуваю лише домінуючу цю молекулу, що у мене скоріше асоціюється з гірким зеленим листям хрону ніж зі шкірою, і фоном солодкість ванілі та пачулі. Ніякої анімаліки і подавно. Сумніваюся що пан Ґутальєрі задумував саме таке звучання для нього.

UPD: Через години 3-4 я вирішив нанести додаткове розпилення на груди і відчув його вже по іншому. На старті він мені здався деревно-алкогольним, як якийсь міцний дорогий коньяк, а згодом я став відчувати ладан у поїданні з амброю, думаю через поєднання цих двох я відчуваю коньячність. Шкіру ніби також відчуваю, але не анімаліку. Знається, якщо я ще сильніше принюхаюся до цієї шкіри, я відчую тих брудних звірів що і у варанасі, але цього не стається ніби ця шкіра як барʼєр або гребля що не дає моєму носу пробитися до тваринних нот.

Наскільки ж він красивий😍 ніби солодку акацію та цвіт липи помістили у флакон. Ніби листівка із ніжного червня посеред зими 😌

На старті зустрічає приємна полинова гірчинка-кислинка, згодом зʼявляється сіно та сушені трави. Пізніше, взаємодіючи з моєю шкірою трави стають більш смолянистими, що нагадує горіхи. Чи то молодий волоський горіх, чи то фісташка, чи то ліщина, а може усе і одразу.

На початку це густий солодкий мангровий сироп із мʼякоттю що розтерли по дорогому новому виробу із ніжної шкіри. У базі ж коли манго починає стихати, шкіра стає грубішою, навіть анімалістичною та димною і парфум вже нагадує не парфум, а запах чи то мангового, чи то персикового, а може і вишневого кальяну. Стійкість — мої овації 👏