Коментарии пользователя Woods_desolation

Підтверджую подібність з Xerjoff XJ 1861 Naxos Деяка різниця, звісно ж є: Naxos більш витончений та повітряний, араб на його фоні дещо пласкіший і монотонний, але зібраний гарно: без типових "арабських" мускусів та АД, тримається доволі довго. Солодко-медовий тютюн з корицею і лавандою, але лаванда найкраще відчутна саме на початку. Дуже гарна бюджетна альтернатива Naxos.

Згодна з попереднім коментарем: тонна амброценіду, який випалює всі рецептори, і за яким нічого не чути, тож зважайте, якщо чутливі до АД.

В старті мені пахне солоними огірками з кропом. Тут явно сандал "розсольного" типу і його багато, він мені розсолить від початку до кінця. Є щось свіже, звичайно автор створював акватичний та морський аромат. Насправді шукаю щось подібне до Nishane Ege/Aiгaio але поки не знайшла чогось такого ж, тут теж сподівалася на подібність, бо в нотах також є фіалка, але я її не чую, а ця тонна солоного сандалу мені не дуже припала до душі. Жодного солодкості попри ваніль в базі не відчула. Пробник зношу, але мабуть не офлаконю.

Це один з найнезвичніших ароматів, що я колись пробувала. Ну Біш тут справді намішав чогось непоєднуваного, але при цьому композиція звучить цікаво та гарно. В старті це сухий несолодкий "паперовий" ірис. А потім відкривається запахом металу та пороху: якщо ви колись нюхали свіжовідстріляну гільзу - то оце воно 🌝 Принаймні так я це чую: порох, метал, плюс квіти ірису та карамельний попкорн. Цікаво, що в шлейфі від себе я його чую переважно карамельним попкорном з ірисами, а якщо "уткнутися" в шкіру то тоді чути порох. Стійкість гарна, шлейф середній, аромат - кокон.

Аромат переважно про ірис та фіалку, ірис має певні "землисто - морквяні" аспекти. Кави на жаль не розчула в ньому. В базі до квітковості додається кашмеран. Приємно, але не дуже вразив.

Східне звучання з виразним удом, солодким тютюном і димом. Унісекс, насичений та виразний аромат. Як на мене - майже один-в-один подібний на Oudrising від Montale.

М`ята, коньяк та тютюн, відчутні також якісь теплі спеції. Загалом з усіх червоних флаконів цієї лінійки при затесті сподобався найбільше.

Серйозніший за перший номер, явний унісекс, мені пахне свіжими яблуками з деревиною, солодкуватий, з прохолодним ладаном та легким мускусом.

Маючи флакон Signature, який я дуже люблю, було цікаво познайомитися з новинкою в цій лінійці, дуже сподівалася на якесь схоже до Signature, але інакше звучання. У результаті: що на блотері, що на шкірі, що на одязі - Signature Elixir виявився абсолютно ідентичним до звичайного Signature у білому флаконі... Не розумію, навіщо робити абсолютно ідентичний до "першоджерела" аромат, видаючи його за щось нове. Тому розчарована, можливо це якість недосконалості мого сприйняття і хтось розчує тут різницю з флагманом, але на мій ніс її немає 🤷🏼‍♀️

Аромат з характером, колір флакону дуже підходящий, яскравий - відповідно до наповнення. Закохалася в нього відразу, спробувавши в магазині і мріяла про флакон. Звучить соковитим ревенем в початкових нотах, швидко перетворюючись на солодку смородину з квітами троянди та гарденії на теплій ванільно-амбровій базі. Дуже шлейфовий та стійкий, як на мене суто жіноча композиція, неймовірно радує мене в похмурі осінні дні 😊

Солодкий, жіночний аромат про зефірки з апельсиновим цвітом, є в ньому щось схоже від JHG Mmm, є щось від Sintra Memo, але загалом не дуже вразив, малини чи інших ягід тут на жаль не рознюхала. Добре тримається, але не зачепив якоюсь унікальністю.

Аромат про пильний несолодкий ірис, трохи гіркуватий та землистий, я такі іриси не люблю, тому не оцінила. На жаль з усіх заявлених нот чую лише ірис та щось дерев`яшисте в базі. Стійкість гарна.

Давно хотіла його спробувати, аж трапилася врешті нагода розносити відливантик. Хотіла порівняти наскільки вони схожі з Devotion DG, тож наносила в паралельному затесті. На мій ніс: в одному напрямку, є спільні акорди, дещо схожі, але не сильно.

В старті Zara видає дуже яскравий натуральний лимон, який в розкритті засолоджується цукром, відчуваю тут саме цукор і сире тісто, це не випічена лимонна булка, а така, яку тільки поклали на деко перед відправленням в духовку. Якщо в Devotion яскраво відчутна ваніль, то в Sweet pastry для мене її немає - там солодкість присутня за рахунок ноти цукру. Загалом приємний гурманський аромат, але для мене Devotion все ж цікавіший, має злегка алкогольність рому, ну і по технічних характеристиках виграє, Zara тримається на шкірі близько 3 годин, суттєво стихаючи після першої години, а Devotion я добре чую в шлейфі протягом всього дня.

Як бюджетна заміна Devotion - Sweet pastry цілком непоганий варіант, якщо вдасться його десь знайти по гарній ціні, бо Зара то знімає ці парфуми, то знову вони в них з`являються. Цілком можна брати всліпу - аромат навряд чи розчарує, він гарний, дуже затишний і сподобається любителям ароматів лимонної випічки, може дещо розчарувати лише стійкістю, але якщо маєш великий об`єм можна з чистою совістю обливатися 😊

Хтось десь в коментарях влучно описав його як "кокосове мило Dove", і я згодна з цим описом. Давненько придбала відливант на хвилі свого захоплення нотою квітки тіаре, це гарний аромат під настрій, іноді з задоволенням ношу. Він густий, насичений, це тіаре з кокосом і ваніллю тут досить яскраве, для мене він на прохолоду краще підходить, контрастує з сірою погодою.

Цікава стаття на актуальну тему! Я боюся АД і як любитель іноді вхопити щось всліпу бувало натрапляла на цей компонент, що було дуже сумно, бо ж: дивишся в піраміду і ніщо не прєдвєщає біди 😄 тому вдячна, коли люди у відгуках розповідають, чи є десь АД в ароматах, то корисна інформація для тих хто як я має до них чутливість. На жаль майже всі арабські бренди які пробувала, використовують ці підсилювачі, тому з арабами не виходить подружитися.

У Лютанса так, жодного разу не зустрічала амброценіду. Ще у італійського бренду Carthusia також ніде не зустрічала АД. А так дійсно важко навіть назвати бренд, який би хоч десь його не використовував. Дуже люблю Nishane, але їх також краще всі тестувати на шкірі перед купівлею, бо в деяких ароматах є пристойна доза АД.