Коментарии пользователя Alieksina55

Обожнюю гель для душу з цієї лінійки. Він пахне дорогою доглянутою чистотою, без жодної фальшивої ноти. Така ніжна, прозора свіжість з легким ірисовим акцентом, ніби шкіра після хорошого спа. Але, на жаль, після душу аромат не затримується на тілі. Захотілося продовжити задоволення, придбала парфум. І ось тут - фіаско. Замість витонченої чистоти в ніс б`є акватична нота застояної, прогірклої води, в якій надто довго стояли зрізані квіти. Вода вже почала псуватись. А зверху, шар солодкої ірисової пудри, як спроба замаскувати невдачу косметикою. Сумно. Гель - так. Парф - ні.

Це через цей аромат, такий ажіотаж? Це ж чергове клонування Ganymede, тільки у форматі молекулярної інтерпретації. Простіше кажучи, вирішили зробити Molecules зі звучанням Ganymede - без зайвих деталей. Повторювати аромат не хочеться. Для мене він холодний, трохи відсторонений, з виразною маскулінною нотою. Квіткового блоку не вистачає. Присутній типовий синтетичний набір: амброксан, мускусна хімоза. Тут же гесперид, який дає легкий цитрусовий, трохи металевий фон. Той самий металевий холодок, що тримає дистанцію. У підсумку, вийшов фланкер Ganymede з приставкою Clear, бо він більш прозорий. На мій погляд, повністю позбавлений жіночності. Зате максимально омолоджений і урбаністичний. Не дратує, але й не дивує (хіба що тим, що в тренді).

Цей аромат дістався мені в безіменній пробірці. Описуючи його дарувальниці, я одразу назвала його «фруттчулі з середньостатистичного люксу». І справді: вишнева нота нагадує La Petite Robe Noire від Guerlain. Стартує солодко, з прохолодною терпкістю та легким мигдально-ціанідним відтінком. Але досить швидко все зводиться до звичної цукрово-пудрової бази, ваніль плюс пачулі на шкірі. У цілому, передбачуваний і нуднуватий. Особисто для мене - не дуже цікавий.

Чоловічий аромат у стилі арабської парфумерії, з люксовим відтінком. Носибельний, але зовсім неоригінальний. Починається легким перчиком, який майже одразу зникає. Далі, кремово-мильна база з відлунням автошейву. Для мене парф зроблений вторинно й просто. Хоч я й люблю ноту перцю (а тут лише натяк на неї), а також аромати Mancera - цей носити б не стала.

"У її кімнаті пахло свічками, залізом і ліліями - як у каплиці перед вигнанням." (Жан Жене, "Орлеанська діва")

Не те щоб він по-різному розкривався на мені, скоріше, я сама щоразу сприймаю його інакше. Сьогодні, наприклад, у ньому чутні тендітні нічні квіти і раптово… легкий відтінок копченої ковбаски (вперше таке відчуваю). Зазвичай це прозорий ладан. Приглушений, майже стерильний, позбавлений смолистості й глибини. Він ніби проходить крізь фільтр, крізь який просвічуються грамофони нічних квітів. Лілія для мене неочевидна. Вона ніби виткана з синтетичних білоквіткових молекул. Вони зливаються з альдегідами. Точніше, з тими абстрактними металевими нотами, що утворюються внаслідок поєднання альдегідів. Звучить, як тонкий, чистий, холодний металевий лист. Ноти переплітаються красиво, цілісно, не розсипаються, разом вони створюють солодкуватий нектар. Це дуже красиво… але не зовсім мій формат. Грушу я не відчуваю - ні в образах, ні в асоціаціях. Аромат ніжний, неголосний, з легким альдегідно-фруктовим відтінком.

Акватичний унісекс. Посередній і звичайний, але при цьому симпатичний. Начебто має два акорди, по факту, які відсутні. Хоча б назва відповідає. Аромат дійсно передає відчуття свіжого чистого дощу, вологої трави літнього ранку. Водянистий, трохи зелений. У базі мускусно-озоновий.

Скоріше так, ніж ні. Іноді хочеться простого звучання люксу, такого, що гріє, щільно огортає білоцвітковою пуховою ковдрою. Тягуче солодкий, виснажливий аромат. Використовую на верхній одяг, виключно подалі від носа. Тобто на рукави або комір з боку спини пальта чи шуби. Для мене це ваніль із сіллю та кокосом плюс білі, смолисто-жирні лілії. Отруйні, з м`ясистими пелюстками, прогрітими сонцем.

Полюбила лінійку Vibe Variations. Окрім одного, зібрала всі аромати. Вони звучать дуже виразно, впевнено, цілком унісекс. У цьому варіанті на коробці обіцяють: leather, pear, vetiver. Усе присутнє, але переплетено в цілісний акорд. З прохолодною металевою солодкістю та вологою мшистістю. Шиприть досить красиво фруктово-шкіряними нотками. З мужнім, стриманим характером. Стильний для дівчат, із серії *чоловіча сорочка робить її ще жіночнішою*.

На початку зелені мандаринки з щільною шкіркою. Потім ялівець, розтертий пальцями, ще трохи імбиру. Гарний холодний фужер. Пряний, майже кипарисовий. У ньому багато повітря. Солодкість є, але ніби пронизана озоном. Зелень, цитрусові дольки в крижаному джині. Свіжо, спокійно, наприкінці з відголосками light blue.

Манго, якого так і не сталося. Було багато очікувань. Але, на жаль, замість райського фрукта я зустріла цукровий, синтетичний коктейль. На старті спалах солодощів, трохи терпкості, а потім швидко з`являється щось на кшталт мускусно-фруктової «пластикової» бази, у дусі деяких композицій від Terence. Примітивно, нудотно й нав`язливо.

Він - з характером. Мінеральний, пронизливий, йодисто-озоновий. Вологе дерево, ліс після дощу, спеції, огорнуті цитрусовою вуаллю. Дуже маскулінний, глибоко деревний, пробирає до мурах з першого вдиху. Мені подобається, але на собі не ношу, волію відчувати його на чоловікові. Аромат чудовий, але виснажливий, якщо перебувати в ньому постійно.

Привабила обіцянка квітково-вишневої свіжості й весняного настрою у флаконі. Проте реальність виявилась зовсім іншою. Композиція здалася водянистою, з виразним синтетичним відтінком зелені. Замість бадьорої свіжості - на шкірі бліда, майже мильна простота. Приємна простота. З часом водяні квіти втрачають насиченість, але загальне звучання лишається плоским, без розвитку і глибини. Тримається недовго, швидко зникає, не лишаючи по собі нічого пам`ятного. Попри схвальні відгуки, аромат здався занадто спрощеним. Після знайомства з більш багатогранними та витонченими композиціями лінійки - різниця відчувається особливо гостро. Не радила б купувати його всліпу.

"Запах троянди тут був не прикрасою, а голосом - тихим, але наполегливим, ніби вона знала всі твої секрети." (Жан Жіоно, "Людина, яка садила дерева")

Пояснити чому складно, але аромат притягує. Троянда тут добре прихована під шарами ілангу, зелених нот, гвоздик (саме як квітів, не спецій) та мускусу. Звучить гіркуватою солодкістю з кислинкою. База - альдегідна, кремово-мильна. Комусь може нагадати ретро-нотки. Але я піду іншим шляхом і назву це: яскрава сучасна урбаністична чистота. Використовуватиму аромат влітку, після ранкового душу. У сезон осінь-зима заважатиме.

Любительки black opium, а вам не здається, що він схожий на якийсь фланкер із рожевим перцем (не пам`ятаю назву)?.. Я не переношу звучання BO, але цей, прям для мене - носила б. Ще поспостерігаю за ним, можливо, націлюся на флакончик. Тим паче, автор Квентін Біш. Для мене в ароматі першкова солодкість з хрипотою, трохи шорстка. Квітково-смолиста. І вона нібито окреслена кислою ягодою. Є також відтінки кавовості та несподіваний нюанс фольги від сигаретної пачки (так, дуже особисто). Єдине чого мені не вистачає в парфі - це гри, хоча б якой унікальності... але вартість виправдовує цей момент. На холодну осінь, як ковдра для душі. Теплий, дотиковий, трохи зухвалий.

Поки що нічого з лінійки Trussardi з "собачої серії" мені не підійшло. Аромат цікавий своєю землянистою нотою, з певним викривленням. Відчуваються відтінки крейди та моркви, шкода, що недовго. На початку пахне землянисто-паперовими коренями ірису. А далі розкривається помадним запахом. Тануча, рудо-коричнева помада з ретро-косметичним вайбом. Меланхолійно, зверхньо, складно.