Коментарии пользователя Alieksina55

На початку зелені мандаринки з щільною шкіркою. Потім ялівець, розтертий пальцями, ще трохи імбиру. Гарний холодний фужер. Пряний, майже кипарисовий. У ньому багато повітря. Солодкість є, але ніби пронизана озоном. Зелень, цитрусові дольки в крижаному джині. Свіжо, спокійно, наприкінці з відголосками light blue.

Манго, якого так і не сталося. Було багато очікувань. Але, на жаль, замість райського фрукта я зустріла цукровий, синтетичний коктейль. На старті спалах солодощів, трохи терпкості, а потім швидко з`являється щось на кшталт мускусно-фруктової «пластикової» бази, у дусі деяких композицій від Terence. Примітивно, нудотно й нав`язливо.

Він - з характером. Мінеральний, пронизливий, йодисто-озоновий. Вологе дерево, ліс після дощу, спеції, огорнуті цитрусовою вуаллю. Дуже маскулінний, глибоко деревний, пробирає до мурах з першого вдиху. Мені подобається, але на собі не ношу, волію відчувати його на чоловікові. Аромат чудовий, але виснажливий, якщо перебувати в ньому постійно.

Привабила обіцянка квітково-вишневої свіжості й весняного настрою у флаконі. Проте реальність виявилась зовсім іншою. Композиція здалася водянистою, з виразним синтетичним відтінком зелені. Замість бадьорої свіжості - на шкірі бліда, майже мильна простота. Приємна простота. З часом водяні квіти втрачають насиченість, але загальне звучання лишається плоским, без розвитку і глибини. Тримається недовго, швидко зникає, не лишаючи по собі нічого пам`ятного. Попри схвальні відгуки, аромат здався занадто спрощеним. Після знайомства з більш багатогранними та витонченими композиціями лінійки - різниця відчувається особливо гостро. Не радила б купувати його всліпу.

"Запах троянди тут був не прикрасою, а голосом - тихим, але наполегливим, ніби вона знала всі твої секрети." (Жан Жіоно, "Людина, яка садила дерева")

Пояснити чому складно, але аромат притягує. Троянда тут добре прихована під шарами ілангу, зелених нот, гвоздик (саме як квітів, не спецій) та мускусу. Звучить гіркуватою солодкістю з кислинкою. База - альдегідна, кремово-мильна. Комусь може нагадати ретро-нотки. Але я піду іншим шляхом і назву це: яскрава сучасна урбаністична чистота. Використовуватиму аромат влітку, після ранкового душу. У сезон осінь-зима заважатиме.

Любительки black opium, а вам не здається, що він схожий на якийсь фланкер із рожевим перцем (не пам`ятаю назву)?.. Я не переношу звучання BO, але цей, прям для мене - носила б. Ще поспостерігаю за ним, можливо, націлюся на флакончик. Тим паче, автор Квентін Біш. Для мене в ароматі першкова солодкість з хрипотою, трохи шорстка. Квітково-смолиста. І вона нібито окреслена кислою ягодою. Є також відтінки кавовості та несподіваний нюанс фольги від сигаретної пачки (так, дуже особисто). Єдине чого мені не вистачає в парфі - це гри, хоча б якой унікальності... але вартість виправдовує цей момент. На холодну осінь, як ковдра для душі. Теплий, дотиковий, трохи зухвалий.

Поки що нічого з лінійки Trussardi з "собачої серії" мені не підійшло. Аромат цікавий своєю землянистою нотою, з певним викривленням. Відчуваються відтінки крейди та моркви, шкода, що недовго. На початку пахне землянисто-паперовими коренями ірису. А далі розкривається помадним запахом. Тануча, рудо-коричнева помада з ретро-косметичним вайбом. Меланхолійно, зверхньо, складно.

Яскраво, солодко й квітково. Але щоб однозначно півонії та нарциси - точно ні. Прохолодні мускусні відтінки з півонієвим характером. Жіночний аромат. Дуже простий, абсолютно нічого цікавого чи такого, що чіпляє. Але є плюс, це стійкість. Солодкість сиропно-медова з весняним настроєм.

Вершково-квітковий аромат, тонко відтінений ніжною зеленою прохолодою. База ванільно-деревна з ліліями, м`яка й обволікаюча. Розкішна композиція, у якій кожен акорд звучить злагоджено та гармонійно. Такі квіткові акорди вміє створювати тільки Wasser: оксамитові, ніжні, занурені в молочно-білий квітковий туман. Це аромат затишку та жіночної привабливості. Ненав`язливий, теплий і чарівний.

У теорії це звучить красиво... можливо. Проте на мені аромат, час від часу, видає запах прального порошку. Дуже заважає мускусна складова, моя шкіра не "в ладах" із таким типом звучання і зчитує його як нав`язливу мильність. Замість м`якого, обволікаючого акценту виникає щось різке, навіть "слизьке" у сприйнятті. У результаті аромат пахне гіркувато-солодким полуничним милом. В базі є троянди.

Для меня аромат оказался, довольно тяжёлым в восприятии. С первых нот чувствуется характерная, насыщенная густота, удушающая в прямом смысле слова. Сандал плюс инжир здесь выступают в тесной связке, их сочетание даёт стойкий кокосовый оттенок, который лично воспринимаю, как не самую желанную ноту в парфюмерии. Аромат звучит ярко, присутствует выраженная сладость, но она не облегчает восприятие, скорее подчеркивает плотность общей композиции. Интересно, что на фоне появляется чайный аккорд, вроде бы должен добавлять воздушности, но, напротив, лишь усиливает общее ощущение "задушенности". Нужно отметить, что инжир и сандал (по отдельности) часто дают кокосовую грань, особенно в сочетании с тёплой, сладкой базой. В данном случае, оба эти компонента работают в одном направлении, создавая эффект "двойного кокоса", если можно так выразиться. Это может быть находкой для любителей подобных аккордов, но для меня, увы - скорее перебор.

Напоминает мне какофонию запахов из старой косметички. (Там, и прогорклая помада, рассыпавшаяся пудра, протертая замша). Одновременно, флакон из-под цветочных духов, выполощенный водой. Пахнет сладковато, с помадной горчинкой. Обычно, парфы, в которых присутствует определение "водный" - не воспринимаются мной, усаживаются некрасиво. Вызывает смешанные чувства.

Початок прекрасний. Холодний джин з лаймом і чорним перцем. Перець, терпкість швидко зникають, залишається тілесність, прикрита деревною пудрою та тепло від смолистого, некоптючого диму. Теплий, пряний, негучний запах. Трохи строгий, але дуже спокійний. Більш для чоловіків.

Не зраджую традиціям - кожної весни щось із Chanel. За легендою, спочатку Шанель обрала пробірку №22 - саме вона могла стати "тим самим" ароматом, але пізніше вибір упав на №5. Тут вінтажні квіти, розчинені в альдегідному пранні. Ніжна гіркота, мильність, трохи несолодкої ванілі. У базі - холодні пудрові хмари. Повільний, стриманий запах, який живе окремо від мене. У ньому доросла жіночність без спроби сподобатися. Занадто багато ретро-вайбу, щоб носити з комфортом.

Перцевий старт, далі розкривається нотою шафрану. База йде в упевнено чоловіче: мох, йод (Ганімед, підморгни), смоли, дерево, трохи іскор. Нюансів вистачає: нова шкіряна галантерея, розпечений метал, солонувата хвоя і… раптова оскома від зеленого, недостиглого яблука. Стриманий, одразу окреслює межі. Дуже красиво шлейфує.