Коментарии пользователя Alieksina55

Солодкий тропічний коктейль із важким акцентом. Багато кокосової лактонності. Наче кокосові вершки, трохи повітряні, одразу кидаються в обличчя теплотою. Серце розкривається кремовими тіаре з відтінками санскріну. У базі все та ж кокосово-лілейна важкість. Аромат не легкий флоральний, він із щільністю, із жирністю, з білоквітковою вологістю. Не просто квіти, а квіти, облиті кокосовим молоком.

А чому така назва?.. Аромат не став улюбленим, скоріше на 3-ку. Фужер із цитрусами, грейпфрут із цукром плюс характерна гірчинка. Є враження свіжості, сира біла деревинність, фруктова мускусність, яка лягає трохи мильнувато. Ніби й непоганий, але не чіпляє.

Мій улюблений парф марки. Звучить гіркуватими смолами, свіжо-пряними травами і вологим, солодкуватим дурманом пачулі. Густий, зачаровуючий аромат, водночас дикість і елегантність. Притягує своєю містичною, темною красою. Гарний на чоловічій шкірі.

Несподівано сподобався. Для мене він звучить передусім ожинкою. Миленькою, позитивною. Такий собі не приторний ягідний джем. Смородина, підсолоджена, натяком терпкістю, без перебору. Аромат дуже симпатичний, свіжий, легкий. Беремо до уваги, однак, що в базі з`являється мильнуватий мускус.

Аромат-розчарування. З перших нот - дико синтетичний мускус, дуже в стилі Kirke від Terenzi. Фрукти-квіти звучать хімозно, композиція майже не змінюється, сидить важко. Так, стійкий і шлейфовий, але носити таке - задоволення сумнівне. Стартує різко. Потім проявляє солодкувато-пудрову м`якість, але мускус все одно перекриває все інше. Запах майже не змінюється, вся та ж суміш мускусу з фруктами. Занадто лінійно й виснажливо. На шкірі сидить важко й некомфортно.

Дістався мені бонусом за замовлення і це виявилося приємним знайомством. Дякую моїй феїчці. "Bois Talisman" створений Франсісом Куркджяном. Ідея була - втілення талісмана в парфумі. Тобто, у К. Діора - дерево, яке він носив у підкладці одягу, плюс цукровий кубик, який Куркджян бере "на удачу". Аромат про дерево і ваніль з прозорою солодкою димкою. Розкривається легкою деревністю, нагадуючи запах олівців. Потім поступово теплішає, розкриваючи ваніль. Збалансовану, м`яку. Димність відчувається, без перебору, скоріше легка вуаль, ніж густий дим. Солодкість є, але вона витримана, не домінує, радше підкреслює деревність, пом`якшуючи димку. Композиція змінюється мало. Старт, розкриття ванілі й деревності, далі залишається в тому ж діапазоні з незначними зсувами. Загалом, лінійний. На шкірі сидить затишно, спокійно. Радше про комфорт і тепло. Ідеальний на осінь (прогулянки, кав`ярні, шарфи, перші прохолодні вечори). Він гріє, не душить, і цим тішить.

У Cherry Bouquet красивий опис: вишня, лікер, мигдаль, фрукти, квіти, тепла база з деревиною і спеціями. Звучить багатообіцяюче. На ділі, просто вишневий компот. Старт яскравий, солодкий, з упізнаваною лікерною вишенькою. Швидко все йде в густу приторність, де фрукти, квіти і спеції зливаються в єдиний солодкий фон. У результаті парфум сидить занадто прямолінійно, без глибини і переливів. Якщо любите насичену солодку вишню - може зайти. Але для мене це вже пройдений етап. Надто солодко, занадто компотно. Тим, хто хоче багатошаровості, несподіванок, тобто більш вишуканої роботи з вишнею - краще дивитися в бік інших вишневих ароматів.

Унісекс, з відмінною стійкістю. У моєму сприйнятті, це впізнаваний рожево-амбровий профіль з удом. Роза яскрава, уд виражений. Чай у деяких моментах проглядає (димність + легка терпкість). Є відтінки замші, ванілі. Але… для мене аромат все-таки з приторністю. Вона перебиває нюанси, робить його однобоким.

P.S. Назва і слогани сподобалися більше самого парфа. Перекладаю: "Сучасний кочівник" Зміна - це єдина постійна річ, яку ми помічаємо в житті. Єдина константа в цьому житті - це зміни.

Демаші створив, звичайно ж, гідний аромат із квітково-фруктовим, м`яким характером, трохи запиленими мускусно-деревними тінями. І початок дійсно симпатичний. Відчуваю свіжий, делікатний піон, натяки троянди. Елегантно, повітряно. Поступово аромат втрачає гостроту, насиченість, стає менш складним. Приблизно наприкінці півонія розчиняється в мускусі. Залишається квітковий флер + солодкість. Без явної півонієвої глибини, без "обличчя", просто тінь того, що було на початку. Все йде у гладку, одноманітну солодкість.

Фланкер Libre з упором на "сонячні" квіти та кокосову тематику. Зверху, зовсім трохи лаванди з бергамотом. Ідея була зробити більш теплу, кремову версію Libre. Вийшов білоцвітковий люкс без глибини. Свіженький старт, далі кокосово-лілійний крем і ванільна база наприкінці. Оригінальний Libre робить, цікавим його "підпис" лаванди з апельсиновим цвітом, характерний контраст "холодне-тепле". А тут фокус іде у м`яку тропічну солодкість, втрачається вся гострота - звучить набагато простіше. Мені не зайшов, дуже посередній фланкер, слабший за оригінал по характеру. Стійкість довга.

Аромат стартує яскраво: альдегіди + рожевий перець, які дають мильний ретро-вхід. Це відразу не про «свіжість», а про класику в стилі старого кіно. Серце - з жасмином, ілангом і є троянда. База - мускуси з пачулі. Виходить густа, стійка історія. Мені парф не зайшов. Занадто класичні альдегіди, занадто важка база. Для поціновувачів ретро - знахідка, для мене скоріше демонстрація вінтажу.

Я не фанатка «туфельок», була налаштована скептично, але цей фланкер здивував. Осідає гармонійно сатиновою помадністю. Холодна, трохи кремова текстура, з легкою мигдальною гірчинкою (на старті). На шкірі розігрівається у черешню з квітковим блоком. Звучить не нудотно, скоріше насичено. Щільна, довга база з какао. Аромат жіночний, без нудної класики. Не про легкість, чудово підійде на вечір, коли хочеться бути ефектною. У ньому є темний характер. І стійкість.

Колись я його недооцінила. Це не густа ваніль-карамель, а легкі льодяникові відтінки. Чисті, небанальні. Замість важкої гурманіки грають цитрусові акценти, фруктовий цукорок і м`яка свіжість. Аромат не тисне і не перевантажує.Немає «сиропу» чи стандартного гурманського цукру. Але є своя родзинка, мінімалізм у подачі свіжо-прозорої солодкості.

Назва обіцяє манго, однак його не чую. Ніякого соковитого фрукта, більше відчуття нав`язливої фруктово-синтетичної мускусності. Агарове дерево і база наче є, але все тоне під солодкуватою, трохи хімозною фруктовою нотою. Насправді - без екзотики, без глибини. Швидше парф-фільтр з ТікТоку: яскраво, занадто штучно. У підсумку - тисне і швидко стомлює.

Аромат, який вибивається з звичних рамок. Стартує гіркотою, з копченою деревинкою. Потім у розкритті додається свіжа мшиста зелена гірка нотка, з геранню. І посадка бази - дурманний темний шипр. З усіма належними - пачулі, шкіра, легкий тютюновий відтінок, м`яка анімаліка. Не розрахований на те, щоб сподобатися всім. На шкірі більше відчуття вологих кущів, сирого дерева і землі після дощу. Але не лісова ідилія, а радше експеримент: трохи сирості, трохи дикості, дрібка звіринки.