Коментарии пользователя Alieksina55

З`ясувалося, що це не базилік, а базиліка. Поспішила, не вчиталася, чекала на зелений кулінарний профіль, а отримала церковний ритуал. Очікувала зелені, а в результаті дим, дерево й трави. На старті терпкий ладан, ароматні сухі трави, чебрець, трохи перцю та хвойних нот. Згодом тепла деревна база з солонувато-молочно-ладанним відтінком, ніби чай із молоком і димом від свічки. Звучить насичено, бальзамічно, але спокійно. Без нудотної солодкості. Не базилік, а скоріше ранок у кам`яній церкві. Сухі дошки, запилені книги, ладан, чай із молоком і лікувальними травами, ледь палаючі свічки. Медитативний, дивний, не для всіх.

Занадто солодкий аромат. Із усього заявленого в піраміді відчуваються хіба, що мед і синтетичний сандал. У базі типовий амброксан з бюджетного люксу. Стійкість доволі слабка. Плоско, передбачувано. Не вразив.

Мій парадокс із ним у тому, що перше враження "це неможливо носити". А тепер - фаворит вечірніх прогулянок. На відкритому повітрі звучить приємно. У близькому контакті свердлить мозок своєю монотонністю... Жовто-квітковий, дуже іланговий, із медоносними відтінками. Згодом мутує в синтетичний флердоранж. Всередині нектарна солодкість, пилок, сонячне тепло. Простий аромат, не запам`ятовується.

Зелений ладан. Хвойні смоли, трав`яна гіркота з ніжно-жовтими квітами - точний, складний початок. Аромат побудований тонко й геніально, можна вловити відтінки зеленого горошку, стебел нарциса, навіть смолистих тополиних бруньок і липкого листя. Поступово структура змінюється, все переходить у геліотропно-ванільну пудру, змішану з ладанним пилом. База тепла, шоколадно-бальзамічна, м`яка і трохи затінена. Це універсальний парф: поза статтю, віком і географією. Складний, але носибельний. Впевнено тримається між природною дикістю та внутрішнім спокоєм.

Типовий гурманський люкс у бюджетному виконанні. Солодкий, ванільно-терпкий старт швидко переходить у пудровість. Згодом у базі з`являються впізнавані ноти Black Opium. При цьому звучить м`якше, простіше. Не здивує, але ж для щоденного використання, комусь може бути цілком носибельним.

Приємний аромат у своїй простоті. Але поки, що я його не розумію. Ніби дуже мило, безтурботно. Трохи солодить, є кислинка, подекуди навіть йогуртові відтінки. Присутня металева нота, ніби монети, зігріті в долоні. Та водночас виникає відчуття, що аромат розведений. Звучить приглушено, якось невиразно, кремово-не-парфумерно. І до того ж монотонний. На цей парф пристойна піраміда, де це все?..

Гальбанум, гіацинти на килимку з ветиверу, конюшини та сирого моху. Несолодка волога зелень зі зрізаними мокрими стеблами звучить натуралістично, водночас дуже гідно в носінні. У базі теплішає, підсушується й осідає землянисто-мшистими, бальзамічними нотами. Шкода, що втрачається початкова гра акордів. Дуже елегантний, надзвичайно красивий аромат із когорти "vert".

Початок був багатообіцяльним. Яскравий цитрусовий старт (лайм, апельсин, щось на кшталт юдзу). Свіжо, соковито, трохи пряно завдяки коріандру й імбиру. Здавалося, аромат розкриється у щось цікаве… Але цитруси зникають майже одразу. Залишається плоский коріандр, кедровість, трохи лимоннику, сушена мандаринова шкірка й мильний післясмак. Усе звучить приглушено, ніби сам аромат не впевнений у собі. Немає ні глибини, ні розвитку, наче "застиг". Хвилин за 20, його чути лише впритул до шкіри. Шлейф короткий, характеру немає. Просто слабкий цитрус із гірчинкою та одеколонною солодкавістю. Для мене, радше чоловічий, хоча й там навряд чи зачепить. Не дратує, не запам`ятовується, не бадьорить.

Щільний, кардамоновий ветивер з горіховими нюансами. Зелено-пряний, з ревенево-фруктовою свіжістю. Теплий, м`який аромат, але водночас насичений і солодкий. База амброво-смолиста. Затишна, обволікаюча. Бренд Alexandre J мене відштовхує своєю вичурностю - флакони, композиції - усе занадто. Але vetiver вийшов збалансованим, водночас яскравим.

Його естетика для мене проявляється в ідеальній вивіреності. У передачі відчуття алкоголю у вигляді витонченого фужера, що звучить сучасно й красиво. З нот чую кардамон із ваніллю; фруктовість, яка нагадує зелене хрустке яблуко та охолоджений кальвадос. Сподобалося те, що немає надлишку жодного з компонентів. Навіть цукру. Аромат солодкий у міру, ледь-ледь. Мускуси також не вирізняються. Усе збалансовано і цілком прекрасно пасує до літніх вечорів.

Трохи пахне спаленою проводкою та солодкістю вологого картону. Є моменти деревини, ванілі, розпеченого металу. Також аква-свіжий, тонкий алкогольний штрих, можливо, лист фіалки. У базі аромат стає жирнішим, блискучим. Чіткої ноти «бенгальських вогнів» не відчуваю, лише як нав`язану асоціацію. Зауважу, що я обожнюю цей новорічний коптячий, іскристий запах. Парфум присвячений 14 липня, дню взяття Бастилії. Мейв МакКертн (учениця Ропйона, до речі) вдалося передати атмосферу свята, тріумфу свободи. При всьому цьому композиція, загалом досить вивірена, комфортна в носінні. М`яка, злегка солодка, ванільно-смолиста.

В свое время сносила флаконов 3-4... Помню, на последнем, мне он уже казался не таким волшебным, как поначалу. Перенасытилась) Очень жаль, что prowl стал редкостью. Тот же вопрос, что, и у многих парфлюбителей: ну, почему, всегда стоящие внимания, парфы исчезают с производства?! Появляются раньше своего времени, и канут в Лету( Для меня этот аромат был таким родным и уютным. Мягким, утешающим. Согревал, как мурлыкающий кот. Чем пах... Специи, утопающие в молочном креме. Пачули, цветочные ноты - как нюанс, намёком. Обволакивал сладким, лактоно-пряным облаком, при этом нежным, таким феминным.

"Естетична турбулентність - це те, що дозволяє нам перетворювати реальність на красу."

Сухі степові трави, змішані з чаєм. Пахне гарячим відваром з ароматичних трав і сухофруктами. Пряно, зігріваюче. Складний, гірко-в`язкий парфумерний чай, до фіналу стає солодшим. Агендерний аромат, з неспокійним, мінливим характером.

P.S. Парфуми State of Mind красиві, певною мірою цікаві, з концепцією. Але єдине зауваження до бренду, вони страшенно монотонять і набридають у процесі носіння.

Дуже гучний і дуже солодкий аромат. Цукрово-ванільна пудра, висипана на гору фруктів та ягід. Пробивається щось горіхове, сире, ще легка кислинка. На моїй шкірі звучить душно й важкувато, мускус помітно в`їдливий. Поки жоден аромат бренду мені не підійшов. Із Кассіопеєю спільного мало, хіба що «фруктовість», у якій усе настільки намішано, що неможливо зрозуміти, якими саме фруктами пахне.

Мені в ньому, дряпаючі сандалові тріски. Вершкові, з першінням. Аромат помітно мускусний у розкритті. Пишуть, що є чай і османтус, але я їх не знайшла. Зв`язка гарденія-фрезія для мене впізнавана. Щось подібне, синтетично царапуче, зустрічала в білоквіткових композиціях з цими нотами. Є ще солодкість, схожа на підгорілі молочні іриски. Справді схожий на Devil`s Intrigue, але звучить нецікаво, одним грубим акордом-цитатою. Не розкривається на шкірі. Так само схожий, як незамисловатий The Queen Of Sheba на кіліанівський Good Girl Gone Bad (для тих, хто в темі). Це не одне й те саме, і не можлива заміна.