Коментарии пользователя ownie1

Стартує Mashrabya буквально на декілька секунд зеленим яблуком, що одразу переходить у димність, амбродерев‘яхи та корично-карамельний акорд. Тютюну прям сильно не відчуваю. За рахунок ноти фініків та загальної солодкості в серці дуже нагадує Lattafa Khamrah (саме за настроєм, такий же гучний та "дуже східний"). При паралельному тесті By Kilian Smoking Hot, як на мене, звучить більш яблунево, делікатно та кальянно. Шлейф відчутний, стійкість 4+ години сміливо. В базі стає приємнішим, оскільки пом‘якшується ваніллю. За ці кошти норм, але дещо не те, що очікував. Буду краще переплачувати за Kilian)

Цікавий представник бренду. Хоча не вказано, але на початку дійсно відчувається солодка фруктовість, схожа на манго. Доволі швидко аромат перетворюється у лаймово-лимонний свіжак, який через 10-15 хвилин присаджується та знову повертається до манго, яке і звучить лінійно до кінця затесту. Середніх та базових нот з піраміди взагалі не відчуваю. Непогана стійкість протягом 2-3 годин та середній шлейф.

При першому знайомстві з-під кришки звучить дуже навіть приємно, хоча і на поціновувача: доволі удово, з невеличкою ванільністю та спецієвістю. Через деякий час при такому ж тесті з‘явилась деяка «тваринність», аромат став відчуватися дещо по-іншому. І ось під час фінального тесту дійсно з‘являється дивна кислувата нота на задньому плані (лише на фоні і на декілька хвилин). Думаю, саме вона додає аромату "особливої популярності". Варто сказати, що загалом парфум все ж переважно деревинний, ванільно-удовий, з невеликою часткою шкіри. У сердці та базі грає в одному напрямку з Boccanera, але з убавленою перцевістю. Дивно, але Stercus не такий інтенсивний, як інші аромати бренду.

P.S. якщо хочете собі Stercus за 5 доларів, рекомендую придивитися до Sultan Al Oud від Al-Rehab. Ідентичні на 80%.

Доволі складно його розібрати на ноти. Надзвичайно гіркий, зелений та трав‘янистий старт, який трансформується у "відносно" приємний доглядовий засіб. Чому відносно? Бо він ані хороший, ані поганий — просто ніякий, як і багато інших ароматів цього бренду для мене. Унісекс з нахилом у жіночий бік. Дуже-дуже тихий.

Дуже натуралістичний старт, солодко-мандариновий з невеликою терпкістю (зелень). Причому через гіркоту це більше цедра з соком, аніж просто апельсиновий сік. Поступово цитрус відходить на задній план, поступаючись кипарису. У базі одеколонить. Сидить близько до шкіри. Не сподобався.

Стартує доволі різко гіркою лавандою. Далі — медовість з лимонністю, яка поступово переходить у м‘який мед. Ванілі за декілька тестів особливо не відчуваю. Але є трохи солодкого тютюну у базі. Загалом це приємний мед на осінь-зиму. Але розпіарений аромат страшенно: не сказати, щоб це було щось прям неймовірне.

Також було цікаво, що ж там таке створив Quentin Bisch. Тепер про Teriaq: в міру cолодкий, карамельно-квітковий аромат з ледве помітними нотками абрикосу на старті. Доволі дифузний: одразу заповнює приміщення. На моїй шкірі відчувається трохи димки, звучить навіть дещо удово. На жіночій шкірі розкривається абсолютно по-іншому. Загалом схожий на гарний люкс і нагадав вайб туфельки CH, але Teriaq звучить цікавіше. Справді гідний жіночий аромат за такі гроші :)

Відкриває аромат міцне, алкогольне, трохи підквашене яблуко. Яблуко не солодке, як у Kilian Smoking Hot, а зелене, більш терпке. Надалі це історія здебільшого про деревину: дубова бочка, ваніль та трохи димності, а фруктовість натомість відходить на задній план. Цікаво, що моментами відчуваються прохолодні ноти, як у ментолових сигарет. У базі це також дерево з ваніллю, і звучить все ще м‘якше. Але за настроєм база трохи нагадала більш різку версію Bois Dore. Аромат гарний, стриманий та цікавий. Стійкість на шкірі — 24 години, навіть після душу! Але сидить близько до шкіри: за це мінус зірка.

Парфум скоріше про спеції, аніж про ваніль. Гостро-спецієвий, мікстурний, дещо ацетоновий старт (ймовірно, через поєднання бобів тонка та кориці) відкривається схоже на Montale Infinity та Histoires de Parfums 1899 Hemingway. Вже через хвилину на перший план виступає тепле поєднання кориці та перцю, які в дуеті звучать як вишнева кісточка. Надалі парфум стає набагато приємнішим та розкривається пряною ваніллю, немов у стручках, частково навіть тютюном, проте доволі швидко сідає близько до шкіри. А підсумовує це все в міру солодка ванільно-деревна база, що віддалено нагадує Van Cleef & Arpels Bois Dore. Стійкість близько 4 годин, шлейф мінімальний.

На 90% ідентичний Alhambra Kismet Angel. Різниця якщо і є (Angel на початку здається трохи легшим та більш яблуневим), то вона просто мінімальна, оскільки через 10 хвилин вони звучать 1:1. На Lattafa Perfumes Khamrah не дуже схожий. Загалом такий самий чудовий парфум за копійки.

Важкий, насичений аромат грубої шкіри — це не замша, не чоботи, схоже більше на запах місця, де обробляють шкіру. Шкіра дещо м‘якша за звучанням ніж Tuscan Leather, але все одно доволі інтенсивна: ніби прокурена. На собі, окрім головної ноти, відчуваю трохи диму, смоли і лише крапельку спецій для підсилення композиції. Перші 30 хвилин б‘є в голову, бо його прям забагато. Шлейф та стійкість на рівні. Аромат не для всіх, і зараз точно не для мене.

Один із найбільш "безпечних" у Гуальтьєрі. Boccanera — це щільний удар із перцю, диму, шкіри, що швидко трансформується у солодкуватість з трав‘яним акордом, схожим на MMM Replica Jazz Club. Надалі звучить як темний шоколад та трохи ванілі, які відтіняються дорогою деревиною. Шлейф (перші 3-4 години) шоколадно-перцевий, навіть трохи щипає ніс, але не суперінтенсивний. Стійкість на рівні. Аромат унісекс. Спочатку може здаватися "важким", але ні. 8/10.

Хто куштував чорний шоколад з перцем, ось це воно)

Заявлений як унісекс, усе ж жіночий аромат. Доволі ніжний та сексуальний, проте все одно зі своїм характером. Старт — просто надзвичайний. Життєрадісний, дещо фруктовий (немов стиглий ананас) з нотою мигдалю. Далі аромат переходить у кремову м‘якість, солює тубероза, мигдаль, і навіть віддалено медові ноти (як у деяких інших Kilian). База ірисово-ванільна та доволі коректна. Попри те, що у середніх аромат за характером віддалено нагадує Carolina Herrera Good Girl, звучить цільно, більш цікаво, але однозначно не на кожен день. Солодкий, проте душити не буде. ТТХ гарні.

Повівся на блогерів, які рекламували Capriccio як надзвичайне поєднання Aventus та Baccarat Rouge 540. Очікував отримати яскравий ананас та цікавий цукор.

Що у реальності: перестиглий ананас, дуже схожий на Nishane Hacivat, який доволі швидко змішується з вологими пачулі та невеликою солодкуватістю-кислинкою. Звучить це настільки нецікаво та бридко, що хочеться швидше його змити. Просто змішується у незрозумілу кашу без особливих етапів розвитку. Точно не моє. Добре, що можна спробувати відливантом.

Чудовий, але є нюанс. Аромат у цілому суперовий. Надзвичайне поєднання спецій (перцю), вологої деревини та ванільного сиропу. В міру солодкий, трохи шоколадний, місцями розкривається сухим тютюновим листом, а також має невеликі коньячні аспекти, що дуже нагадують Frapin 1270. Шлейф мінімальний. Стійкість хотілось би краще. Трохи оверпрайс за таку якість.