Коментарии пользователя __Atomick VOLETI__

Неймовірний аромат, одразу попав в топ 5 в моїй колекції! Дуже складний і дорогий за звучанням. Спочатку відчуваю його свіжим та з гірчинкою, а потім в розкритті шикарними квіти з прянощами. Але самий космос це база: якісний уд, смоли та ладан. Стійкість у нього неймовірна з хвостатий шлейфом. Хоч я й розумію, що це парфум не на кожен день, бо сприймається як справжній витвір мистецтва для особливих моментів, але блін, хто ж заборонить щоденно ловити з ним сонячні промінчики.. ❤️

Подобається своєю простотою в хорошому сенсі. Тут немає бажання здивувати дивною нотою чи складною конструкцією. Він просто дуже приємно звучить на шкірі. На старті добре відчуваються імбир і кардамон. Є свіжа пряність, легка прохолода, але без гостроти. Потім аромат швидко стає м`якшим і теплішим, виходить мускус і тонка, які дають гладку, трохи солодку і дуже комфортну базу. Для мене це той аромат, який не втомлює і який легко носити без прив`язки до якоїсь конкретної ситуації. Спокійний, доглянутий, приємний і дуже носибельний.

Вдалий погляд на авентусний напрямок, але більш соковитий, яскравий і смачний. На старті одразу багато стиглого ананаса, бергамота, чорної смородини і зеленого яблука. Все звучить дуже соковито, живо і натурально, без дешевої фруктової солодкості. Далі аромат стає об`ємнішим, з`являються пачулі, дерево, амбра і легка димність, але фруктове серце нікуди не зникає. Перепробував чимало ароматів в цій тематиці, і тут мені подобається саме баланс. Є впізнавана мужня фруктово деревна база, але Narcotix Citrus не відчувається просто черговою копією. Він соковитіший, насиченіший і має свій характер.

Перепробував дуже багато пачулевих ароматів, і Tribal для мене один з тих випадків, коли нічого не хочеться ні додати, ні прибрати. Тут пачулі саме такі, якими я люблю їх у парфумерії: густі, глибокі, землисті, трохи сирі, з красивим моховим і деревним відтінком. При цьому аромат не скочується в брудну землю чи підвал. Боби тонка і теплі прянощі добре його округлюють, додають м`якості й легкої солодкості, але самі пачулі весь час залишаються головними. Особливо подобається, як звучить на шкірі через кілька годин. Він стає теплішим, спокійнішим, дуже об`ємним і затишним, але характер пачулі нікуди не зникає. Якщо людина любить пачулі не просто десь у базі, а саме як головну тему аромату, це той твір, який точно варто спробувати. Для мене це один з найвдаліших представників жанру і справжній must have для любителів пачулі.

Один з найкрасивіших і самобутніх ароматів бренду, у ньому є дуже рідкісне поєднання свіжості, характеру і по-справжньому дорогого звучання.

На старті він дає прохолодну цитрусову свіжість з легкою перцевою іскрою, а далі розкривається набагато глибше. Ірис додає м`якості та елегантності, а ветивер і пачулі створюють суху, чисту, трохи землисту основу з дуже красивим природним характером. У мене Orage асоціюється з повітрям після літньої грози, коли дощ уже пройшов, земля ще волога, а навколо свіже, прохолодне і надзвичайно чисте повітря. Це аромат без банальної солодкості і без бажання кричати про себе. Він чіпляє саме якістю, атмосферою і тим, наскільки красиво сидить на шкірі. Його хочеться постійно підносити до носа і вдихати ще раз.

Впізнаваний але досить вдалий свіжо-пряний аромат, за рахунок якісних компонентів та збірки. Він добре тримає баланс між прохолодною свіжістю, спеціями та сухою деревною базою, тому не сприймається ані банальним фужером, ані черговим «акватичним» ароматом.

Старт тут особливо вдалий: м`ята, бергамот і лимон звучать яскраво, чисто й цікавіше, ніж я очікував. Далі композиція стає спокійнішою, з`являються лаванда, кардамон, мускатний горіх і кедр. Саме вже в розкритті починаю ловити паралель з Chanel Egoiste Platinum - не як пряму схожість, а в характері тієї ж чистої, прохолодної, зібраної чоловічої свіжості. При цьому London Spice для мене сучасніший, щільніший і цікавіший саме на старті.

Сподобався. Тут є приємна тепла солодкість, але без відчуття липкості чи дешевої гурманіки. На старті добре читається ромова тема, далі виходять мед, квіти й давана, а ваніль у базі робить композицію м`якою та обволікаючою.

Що особливо порадувало - аромат не скочується просто в «солодкий парфум». Уд і дуб додають йому структури й трохи сухості, завдяки чому звучання залишається зібраним і дорослим. Є в ньому щось вечірнє, комфортне й атмосферне. Не претендує на якусь революцію, але носити його приємно, і рука до нього тягнеться.

Назва провокаційніша за сам аромат. Для мене це не про «канабіс» як головну тему, а радше про суху зелень, спеції, шафран і темну деревину. Є легка димність, трохи уда, але без бруду чи надмірної важкості. Цікавий, характерний і не схожий на типову солодку нішу.

Сподобався більше своєю сухою пряністю, ніж окремими нотами. Шафран, деревина, троянда і пачулі зібрані щільно й сучасно. Без зайвої солодкості, трохи різкуватий на старті, але в розкритті стає цікавішим.

Класична тема троянди й уда, але зроблена без зайвої важкості. Троянда темна, сухувата, уд додає глибини, а амбра трохи пом`якшує композицію. Аромат не універсальний, зате з чітким характером.

Свіжо-пряний, охайний і добре збалансований аромат. Цитруси та яблуко дають легкий старт, кардамон і перець додають характеру, а ветивер з ваніллю роблять базу м`якшою. Без вау-ефекту, але носиться легко і звучить якісно.

"Шматок приємних спогадів" 😊

Колись носився зовсім інакше, і сьогодні одне знайоме звучання мандарину, грейпфрута, спецій і сухої деревної бази миттєво повертає в той період. Зараз композиція вже не здається такою сучасною, як колись, але в цьому є свій шарм. Аромат зібраний, чоловічий, впізнаваний, без зайвої солодкості й без бажання всіх здивувати. Для мене це саме той випадок, коли парфуми цінні не тільки запахом, а й тим, що вони вміють повертати певний настрій і час.

Для мене SLR один із найцікавіших свіжих ароматів у лінійці. Він не будується лише на цитрусах: після яскравого старту поступово виходять зелень, спеції, шкіра, кедр і пачулі, через що композиція набуває глибини й характеру. Подобається його баланс між свіжістю і сухою, трохи шорсткою деревно-шкіряною базою. Аромат не намагається вразити силою чи солодкістю, він радше розкривається поступово і добре тримає інтерес у носінні.

З тих парфумів, які легко вписуються в повсякденне життя, але при цьому не здаються простими чи безликими.

Яскравий, соковитий і життєрадісний аромат. На старті багато цитрусів і тропічної фруктовості, але без відчуття солодкого «компоту» - усе звучить чисто, дорого й добре зібрано. Далі проявляються квіти, диня, гуава, трохи зелені, а в базі аромат стає спокійнішим, деревнішим і з легкою пряністю. Не скажу, що композиція перевертає уявлення про парфумерію, але якість виконання тут відчувається дуже добре. Легкий, позитивний, статусний і при цьому не нудний. Особливо гарно бачу його навесні та влітку.

LV Ombre Nomade - один із тих ароматів, до яких у мене вже давно не просто інтерес, а справжня прив`язаність. На старті він одразу заявляє про себе густо й без компромісів: темний уд, димність, суха деревина, трохи ладану і та сама малинова нота, яка не робить аромат солодким, а навпаки додає йому впізнаваного контрасту. Звучання щільне, глибоке, майже монолітне.

Я багато років знайомий з різною нішевою парфумерією, тому давно скептично ставлюсь до слів «шедевр» і «унікальний». Але тут мушу визнати - Ombre Nomade має власне обличчя. Його важко сплутати з чимось іншим. Особливо люблю те, як він поводиться через кілька годин. Початкова суворість згладжується, аромат стає теплішим, м`якшим, але все одно залишається темним і дуже характерним. На одязі може жити практично вічність. Це точно не універсальний аромат і не той випадок, коли треба подобатись усім. Для спеки чи невеликого закритого приміщення з дозуванням треба бути обережним. Але коли настрій, погода і ситуація збігаються - для мене це один із найкрасивіших темних ароматів узагалі. Один з небагатьох флаконів, який я не просто поважаю, а по-справжньому люблю.