Коментарии пользователя Serhio G.

Кінцева зупинка для справжніх поціновувачів ветиверу. Читаючи відгуки, я очікував на дешеву суху синтетичну базу від Encre Noire, а по факту це просто розкішний та багатогранний аромат. На протязі років я мав і тестував багато ароматів, де ветивер заявлено як головну ноту - від найдешевших до нішевих і можу сказати, що М03 це ветивер екстра класу.

Ветиверів існує велике різноманіття, від димного та гіркого до зеленого та квіткового, тут же таке враження що усі різновиди змішали в одному флаконі, бо на різних стадіях розкриття він нагадує одразу і "чорнила", і "жирного електрика", і герленівський, і фордівський ветивер, але тут нема зайвих нот (ваніль, неролі, герань і т.д.), які б відволікали та перетягували на себе увагу. На блотері через декілька годин чомусь пахне грейпфрутом, на шкірі вже більш стандартно та трав`янисто, як і має бути.

Мастхев на осінь, хоча і у спеку він теж цілком доречний.

Дуже прохідна та морально застаріла композиція. На початку пахне дещо схоже зі звичайним Allure Homme, потім стає тихою "ніжнятинкою" з ваніллю, немов якийсь жіночий ноунейм з нижніх поличок. Остаточно зрозумів, що Chanel зовсім не мій бренд, на жаль.

Не схожий ані на Escentric 01, ані на новий Cologne One, от від слова взагалі. Як на мене, це попередник Escentric 05, але з більш вираженим ветивером. Аромат не з розряду свіжих, незважаючи на наявність лайму в піраміді. Таке собі, якщо чесно...

P.S. а от в базі аромат непоганий, ветивер тут якісний і красивий, чимось нагадав Grey Vetiver

Це мабуть найреалістичніша м`ята, яку я зустрічав у парфумерії. Починається свіжим листям, потім стає більше схожим на чай з цього самого листя. Заявлено як унісекс, але як на мене то все ж аромат більш жіночий.

Аромат пластиліну з грейпфрутовою віддушкою. Модне нині звучання, але мені зовсім не до вподоби. Суто жіночий.

Димним багаттям як на мене він не пахне, а от трохи копченої ковбаски дійсно є. Загалом зі сторони аромат скоріше ніякий, нічим особливо не зачепив. Найкращими в лінійці М01+ для мене все так же залишаються чорний чай та пачулі, цей мимо.

В старті аромату виступає напрочуд реалістичний джин-тонік (от точнісінько як той що від "Оболоні" в пляшках по 0.33), далі алкогольні ноти стихають, а соковитий лайм виходить на перший план. В базі трохи схожий на Dior Homme Cologne своєю флоральністю, але тут вона менш виражена. Загалом свіжий та дуже приємний аромат, не хімозить, та й начебто доволі стійкий, особливо як для цього бренду. У вішліст однозначно.

Абсолютно безсоромне копіювання MFK Gentle Fluidity Silver. Але якщо у MFK є розкриття та стійка насичена база, тут вся краса вивітрюється у перші 15-20 хвилин, полишаючи за собою лише смердючу дешеву основу, що притаманна ноунейм ароматам на розпив, які можна знайти у ТЦ та підземних переходах. Враховуючи, що виробником продукції для даного бренду являється турецький Eyfel Parfums, фірмові аромати яких зазвичай продаються по ціні 500-600 грн за 100 мл, то не варто чекати на якісь дива. Вражає лише те, що продають цей непотріб за ціною непоганого люксу (в районі $50 за 50 мл).

Один з небагатьох люксових чоловічих ароматів, що дійсно вартує своїх грошей. Набагато краще за свій "помадний" оригінал, звучить дуже сучасно та витончено. Абстрактна деревина та трохи пачулієвої вологости, на мій погляд не схожий ані з Bleu de Chanel, ані тим більш з Terre d`Hermes, як зазвичай пишуть на багатьох ресурсах. Універсальний на будь-яку пору року та ситуацію, стійкість чудова, дуже сподіваюсь що Куркджян його не спотворить (як він вже зробив це з DH Parfum).

Мабуть найбільш дивний серед ароматів, де у назві заявлено ветивер. Це пахне чим завгодно, але точно не ветивером. Нагадує якийсь розбавлений розсол, але не той що у Santal 33, а той що з домашньої банки, яка кілька днів постояла немитою. Дуже приторно та синтетично, не варто навіть своєї невеликої ціни.

Які б фланкери не випускалися, але для мене ДНК Терри як пахло доместосом, так і продовжує, навіть у своїй сучасній "крижаній" версії. Власне тут маємо все те саме, що і у найпершій ітерації 2006 року: в`їдливий, ненатуральний та жорсткий аромат, що нагадує побутову хімію та не викликає ніяких позитивних емоцій від слова взагалі. Звідки у цієї лінійки така армія прихильників - для мене загадка.

Дуже трендово і по-сучасному, такий собі "Ганімед-лайт". В старті досить гарний перець, що дійсно видає схожість з Loewe 7, але потім все швидко скочується у типову мінералістично-акігалавудну історію. Але ж у порівнянні з Ганімедом це хоча б не вбиває на відстані і носиться досить легко, то ж обираючи між двох зол мій голос буде за Genyum. Стійкість просто вражаюча, хоча дружина перестає відчувати його з себе вже за кілька годин

Головна проблема подібних ароматів полягає у повній відсутності свого обличчя та оригінальності, адже я навряд чи зможу вгадати по шлейфу - це був Painter, Ganymede або ж Bois Imperial (чи взагалі якась підробка на усе вищезгадане). Тому і ніяких емоцій подібна парфумерія не викликає, ну хіба що окрім легкої дратівливості.

Прополіс, лакована дошка, сухі трави та гарячий вітер пустелі. Густий та насичений аромат, стійкість та шлейф колосальні. Має дивний зігріваючий ефект, бо на холоді працює не гірше за пояс із собачої шерсті)

Мабуть недарма саме його називають еталонним амбровим ароматом, який породив масу послідовників.

Як сказала дружина, "якщо ти продаш усю свою колекцію та залишиш лише його, я тебе зрозумію". І це найкраща характеристика для даного аромату.

Буквально втілення стоматологічного кабінету, коли під час пломбування в роті відчувається дуже терпка та гірка есенція, якою поливають місце для процедур. Ближче до бази - бальзам "в`єтнамська зірочка". Загалом аромат цікавий, ніде такого ще не чув.