Общая информация о пользователе Parf_reflection

Для мене це аромат злегка підгорівших вафель просочених солоною карамеллю та посипаних дрібкою кориці. Все це на деревʼяній підложці з сандалу, який відтіняє красу аромат. Не дуже уявляю як на собі носити, бо рідко ношу гурманіку, проте гарно. Парадоксально але аромати цього бренду, ті які я носила, чим довше їх носиш тим гучніше вони стають. Цей не виключення.

Безмежно люблю цей аромат. Ірис і мʼята надають цьому аромату дуже витончену шорохуватість, а сандал додає йому глибокій спокій та чистоту. Тут не має цитрусів, але я відчуваю їх світло та оптимізм. Дуже ніжний та мʼякий сучасний аромат для любителів ірисів. Від нього є відчуття чистоти, але не надмірної і до хрускоту, а більш витонченої. New Wave для мене особисто ще на грані з гурманікою. Він схожий на кремовий квітковий десерт з ірисом, який ще не винайшли, проте обов`язково колись вигадають

Це єдиний аромат який асоціюється в мене саме з лютим. Тут не хочеться писати про ноти, хоч і для мене це аромат після якого я зрозуміла і полюбила запах лілії. Він для мене підтримка і броня, яка допомагає рухатись далі з ясним розумом та чіткою позицією. Хоч він є для мене обладунками, які захищають, в середині нього є світло та обіцянка, що врешті решт темні часі закінчаться.

Такий гарний аромат, що мені аж погано 😅 Не можу відокремити його для себе від асоціації з міцним кальяном на подвійному яблуці. Гурманський яскравий старт і багато-багато табаку. Дуже хотілося б могти його носити, але цей аромат повсюди та мені стає дурно як у задимленому барі з кальяном

OkTim, якщо людина не хоче відповідати на питання з приводу флакону, то це для мене однозначне ні… Яка б не була гарна ціна.

Але зазвичай мені трапляються такі самі парфманіяки, які тільки раді поговорити про парфуми :)

Гарним варіантом самоконтролю для мене стало не купувати нові флакони, а тільки залишки. Мене прям засмучує що я більшість парфумів ніколи не зношу до кінця :( А ще це може бути цілий квест знайти те що я хочу на вторинному ринку, тому можу вже в результаті і перехотіти та зрозуміти що не так і треба було :)

Та і відливанти це геніально, я беру по мінімуму, бо цього точно вистачить щоб зрозуміти чи треба, чи не треба та задовільнити цікавість

Взагалі, в наступному році хочу значно зменшити колекцію, бо чим більше ти цікавишся тим більше розумієш що багато парфумів можуть замінити один одного по настрою та темі :)

Як же багато асоціацій з іншими парфумами в мене виникло після тестування! Одразу скажу що тут все не так реалістично як в Etat Libre d`Orange Secretions Magnifiques, в принципі, Rammstein зробили парфум який приємно носити.

Розпочинається аромат білими квітами і тут мені було дещо нудно, але вони досить швидко поступаються не яскравому цитрусу (тут заявлений помело) з великою кількістю солі. Сіль тут на грані того щоб бути неприємною, але все ж таки не переходить її. Не яскравий та не солодкий, трохи несправжній цитрус нагадав мені Etat Libre d`Orange The Ghost In The Shell. Коли сіль зникає, то аромат стає фруктово солодким з легким відтінком солі та нагадує мені жвачку з кавуном. На цьому етапі в мене зʼявилася асоціація з Thierry Mugler Womanity , тільки там за солодкість відповідає не кавун, а лист інжиру. Ця частина сподобалась мені найбільше. Сидить аромат весь час дуже близько до шкіри та наносити його, щоб спробувати, треба однозначно на шкіру не на блоттер. Дуже цікаво спробувати парфум і в сильний холод і в спеку, бо мені здається він може бути дуже різним.

Я ніколи була на полях туберози, але якщо вони пахнуть саме так, то терміново потрібно їх відвідати! Це аромат нагадує липкий сік солодкої груші, який стікає по руках змішаний з дуже кремовим запахом квітів. Квіти для мене, за рахунок солодкості, в ароматі більш тропічні, наприклад, франжипані чи іланг іланг. Туберозу я теж впізнаю, але вона тут не головний герой.

Перше враження в мене було, цікаво, але не для мене, настільки він гучний і потужний. Проте після декількох затестів починаю розуміти його красу. Аромат точно не на кожну погоду і треба бути акуратним з кількістю нанесення. Є в ньому також щось синтетичне що робить грушу всеохопною та надмірною. Мені ще згадався Bibbi Paris Radio Child , який, як на мене, теж пахне грушами, але набагато більш мускусними та соромʼязливими.