Коментарии пользователя irusia

Idole не подобається: дуже солодко, груша перетворює троянди в липке варення, душне та нав язливе. А в Nectar замість груш - попкорн, одночасно солоний та солодкий, але головне - сухий. Оця сухість прибирає переслащені та підгнилі ноти та дозволяє трояндам перетворитися замість липучого варива на цукати з цілих пелюсток. Для мене він дійсно схожий на ту саму легендарну Шері перших випусків, тільки більш солодку та з характерною ланкомівською трояндою, одночасно м якою та яскравою.

Якщо ви шукаєте свіжу натуральну вишню -це не воно. За рахунок мигдалю ця вишенька здається ДУЖЕ солодкою, природньої кислоти в ній немає, зате є багато-багато цукрового сиропу. Звичайно, тут і алькогольні нотки, і "глінтвейні" спеції, і все це варилося з вишнями до стану конфітюру. Це, перш за все - гурманіка, аромат, що характеризується головним словом -"смачно"

І зовсім він не грубий! Така м яка інтелігентна няшка, що ховається за брутальним фасадом. Спочатку налякав і приголомшив, але розкрив свій характер тільки коли відстоявся. Для мене він, скоріше, не leather, а skin -чиста, сексуальна, як кажуть, "аж з їсти хочеться". Сама шкіра там ніжна, фонова, не явна, вона тоне в амбрі зі спеціями, які не роблять її занадто солодкою, дякуючи колючому холодку пачулі та моху.

Це про розу, вона тут солірує, в оточенні цитрусів, хвої та дерева. Мускус та замша (не шкіра) також є, але вони відіграють допоміжну роль, пом якшуючі та зглажуючи всю композицію. Для цінителів роз -саме те, тут вони дуже натуральні, садові, випестовані гарним доглядом та дбайливою рукою.

Льодяники! Дзвінкі, яскраві, соковиті, шипучі бульбашки! Не знаю, що саме дає цей ефект піни та бульок (може, поєднання великих доз кислоти від порічок та зелених яблук з солодкуватим сандалом), але він є, і саме це дає асоціації з пральним порошком, шампунем, лимонадом та хрустом від чистоти. Дуже оптимістичний та одночасно затишний аромат.

Дуже арістократичний та вишуканий! На перший погляд -цитрусовий свіжак, але потім відчувається пряна зелень - і це вже цитрусовий фужер. А ще пізніше - виявляється, що квітів (причому не типових для такого типу ароматів неролі чи флердоранжу, а більш яскравих гарденій) тут все ж більше. Додам, що дійсно є щось від Miracle, поєднання кислувато-квіткової основи з акватичною прозорістю. Тільки Miracle виглядає набагато простіше, без витонченості та елегантності, занадто відверто. Як Грейс Келлі та її проста бабця в хустинці

Чудовий гібриц цитрусового свіжака та шипра. Відчуваються не лимони чи апельсини, а саме грейпрути, з гірчинкою. Аромат по східному пряний: виразний імбир та смоли. Квітковості немає зовсім, та й взагалі це, скоріше, унісекс.

Справжня магнолія: ніжна, вишукана, повна світла та повітря. В міру солодка, в міру кисла, не душить. На собі інколи помічаю легенькі лакокраскові відтінки, як в Light Clouds Moschino. Дуже приємна комбінація цитрусів, вершків, сандалу.

Мандаринові шкурки з перцем, герань та трішки спецій. Ані вишень, ані кориці. Дуже тихий, та зовсім не цікавий. Не фанат цієї марки, тут також дива не сталося.

Мощный, но все-еще интеллигентный (правда, уже на грани). На мне в первую очередь ладанно-дымный, пряный. Цветочные ноты и сухоцветы уже на втором плане. Действительно, очень похож на Мисс АР, но в том первая ладанная волна чуточку менее мощная в пользу цветочной. Но, в принципе, такие нюансы можно различить только при одновременном сравнении, да и то, при разной погоде на разной коже сходство может быть почти полным. Если первый для меня - как Дита фон Тиз, но в своем ежедневном образе, хоть и винтажно-бурлескном игривом, то этот Агент - она же в бархатном вечернем, величественном и аристократичном. Сравнила бы его с Portrait of a Lady, но без такой яркой розы, с Лириком сходства куда меньше.

Для "мисс" он слишком индивидуален, это как Дита фон Тиз среди среднестатистичских девиц. Красив, мощен, интеллигентно-артистичен. На мне в первую очередь - дымно-ладанный с ярким илангом. Когда начинаешь различать оттенки, улавливается роза, горечь герани, сглаженные сандалом, пачули только угадываются холодком. База напоминает Jubilation, схожести с Лириком не слышу совсем, с Memoir общее - разве что пряность с оттенком травяной настойки.По направлению - из разряда Opium и иже с ними, с Portrait of the Lady схожести куда меньше. Шикарный!

На мне больше миндаль с жасмином, ромашка в виде сухостоя только на заднем плане. Забавно, эта сладковатая сухоцветность напоминает дымок марихуаны. Хипповский аромат, спокойный и медитативный, меланхоличный. Очень достойный!

Для меня он фужерный в первую очередь: мох и пряные сухие травы (явно шалфей), хвойно-пачульный холодок. От граната - терпкость, больше корочек, чем сока, смородина - тоже терпкая, больше веточек, чем ягод, зато без "кошатинки". Очень необычный для люкса, терпко-пряная свежесть на густой ягодной абсолютно несладкой (при этом не кислой, что редкость!) подложке.

Добротная совремнная вариация на тему классической "Авеню": ландыши, жасмин, свежесть лотоса. Знаменитая медвяность оригинала, которую давала липа, здесь заменена на грушу, что делает совремнный аромат легче, современнее, не таким колким. Вообще здесь все острые углы сглажены, для тех, кому оригинал слишком резкий и ретровый, этот вариант будет более носибльным.

Цветущий куст с молодыми розовыми розочками, почти монороза. Аромат солнечный и радостный, но без пошлости и выпендрежа, под бохо- и этно-шик. На удивление стойкий, сейчас даже в люксе бывает хуже.