Общая информация о пользователе irusia

Сам по собі парфюм і непоганий, для багатьох люксових марок він би був взагалі шедевральним. Але не для Шанель, в якої кожен новий запуск - це вибух, це нова ідея, яка підкреслена назвою, ароматом, асоціаціями, які він визиває. А в Габріель - все це окремо, все вторинне, відчувається комерційність та загравання з публікою. В принципі, для нової аудиторії, знайомої лише з №5 (та й то частіше лише назвою), це буде чудовий старт та вікно в світ парфюмерії нових для неї напрямів, марок та історичних періодів. Може, в цьому і є сенс, і назва - молода, не вишукана, ще не досвідчена, але вже на шляху до цього, дівчина, ще не Коко, а поки що просто Габріель. Стосовно самого аромату: типова шанелівська прохолодна пачульно-білоквіткова база (як в Мадемуазель, Шансі, №31 та багатьох інших) з яскравими цитрусами та акцентом в вигляді крапельки смородиново-ілангового варення (як в амуажівському Imitation, тільки там воно в основі композиції).

Милий, ніжний, інтелигентний. Це сама весна! В порівнянні з іншими "веснянками" - буйними городськими Єлісейськими полями, яскравим квітучим Bright Crystal, дзвінким Ciel - ця жива легенда суто природня, без метушні чи напору (власне, в дусі Lanvin). Це - квітучий бузковий сад, не приголомшуючий, але міцно беручий в полон ніжності.

Дуже ніжний, інтелігентний, м`якенький та милий. З тих фіалок, з якими я знайома (а їх не дуже багато), ця -одна з натуральніших. Без кондитерських солодощів, без пудри, без помади, зате з вологістю лісової зелені та відчуттям тихої тінистої галявини, не готичної чи похмурої, а сором`язливої та загадкової.

І де ж тут провокація? Милий, інтелігентний, практично офісний стандарт, ніякої агресії чи зухвалості. База - амброво-сандалова, сам аромат -складний багатокомпонентний в дусі 90-х. Тут і свіжість від лотоса, і явна фруктовість без "варення", зате з терпкістю та кислинкою, і квіткова завіса з орхідеї, і щось солонкувато-пряне, що б`є в ніс, як бульбашки в лимонаді. До речі, саме ця "лимонадність" та багатоскладність компонентів чимось нагадує стиль Сhopard Сasmir або Алхімії. Провокаційний (а, скоріше, по-жіночому більш мінливий та непередбачуваний) він хіба що в порівнянні з цілеспрямованою 5 Авеню.

Ця троянда максимально натуралістична. Але ні в якому разі вона не є моноароматом трояндового масла, це майстерно відтворений запах квітучих кущів, ніжний, наївний, трохи сором`язливий від своєї краси. Вона не така, як впевнені в собі королівська Chloe, богемна міська Stella, витончена аристократична Izia, ця троянда найбільш відповідає, як на мене, типу "англійська роза" - природня витончена краса. Нічого міського чи шумного, нічого "занадто", вона не збиває з ніг, вона зачаровує.

Представник когорти ароматів "троянда-пачулі". З димно-ладанною Portrait of a lady та шипрово-медовою Soir de lune, як на мене, не схожий зовсім. З Агентом дійсно багато спільного, але там троянди значно менше, в Noir de noir та Rose noir троянди більш явні, але холодні, колючі. Lady Vengeance поміж них виділяється своєю пристрастністю, це в першу чергу - червона троянда в самому розквіті, яскрава, пишна солодка. Може була б простою та вульгарною, якби не ці колючі холодні пачулі, а також - гірчинка герані та лаванди. Ця палка на перший погляд троянда - з шипами та гіркотою в серці.

Не люблю класичну версію, але ця - до вподоби. Свіжа, з кислими ягодами та цитрусами (інколи дійсно нагадує іскристий та шипучий брют). Роза тут десь на задньому плані, навіть лічі, що є основним "підслащувачем", і то є гучнішим. Але схожість з основною версією все ж є, хоч вона й не кидається в очі одразу. Не зрозуміло, нащо його зняли - приємний, багатьма любимий, універсальний та при цьому досить яскравий.

Дуже, дуже густий та насичений. Основа- сливове, навіть не повидло, а помада, в міру солодка, з присмаком троянд та ванілі, цукатів та глінтвейнових спецій. Аромат цієї помади густо замішаний на білоцвіточній щільній завісі, яка, на щастя, не містить душних лілій. Але родзинка цієї версії, яка робить її розкішною та виправдовую назву Gold - пачулі. Саме вони тут виступають фоном, надають впевненості та аристократизму, вони не колючі та не підвальні, а, скоріше, "шоколадні". Якщо оригінальна версія мене душила і геть не подобалася, то ця від неї дуже відрізняється, і приємно здивувала.