Коментарии пользователя CBRCleopatra

Я - невелика прихильниця ніжних ароматів, мої парфумерні улюбленці здебільше у сфері ароматичних провокацій ( перці, спеції, шкіра або ладан). Але за довгі роки все ж таки оцінила аромати пудрово- помадного напряму, і, навіть, альдегідно- мускусного, що для мене уособлюють ніжність. Ні, не так, натякають на те, що вона є. Назву кілька - Lancome Peut-etre, Cartier So pretty і Carven Ma Griff. Насправді, їх багато, що співають про жіночність, затишок, ніжність. Мені вони подобаються у контрасті шаленства альдегідів або мускусу, бо нагадують " подвійне дно" - так і ми бачимо лише "парадні" обличчя людей, але не уявляємо інтимної сторони їх життя. Коли ніжні кішки муркочуть- це насолода ( але не забуваємо, що інколи вони нагадують тигриць!).

Стара школа, аромат з двома десятками компонентів ( складно і несподівано, коли вони поєднуються у мелодію). Начиталася про карі, запахи кухні, зелень... Що це? До чого? Я завжди сприймаю аромат як ольфакторну мелодію, якесь відчуття, картину, асоціацію. Знаю, що вона буде звучати по різному, а поки що - це місток у минуле, неспішне і уважне до деталей, місток в ароматичний світ парфумерних алхіміків. Що цей аромат прискорює, поки не розумію, але це не вибух аромату, скоріше пʼянка хвиля жіночої сутності - елегантна, витончена і дуже сексуальна. Якась дивина і везіння, що в руки потрапив цей каталізатор чуттєвості. Привіт з 80-90- тих минулого століття. Такого вже не роблять.

Весна= всі зелені шипри і гальбанум. Не називаю, бо Весна у флаконі, гучна і співуча- то вінтажі, які не всім до вподоби. Але для себе ділю на весну ранню, іноді з запахом талої води і перших бруньок, і квітучу весну, з конваліями, гіацинтами і нарцисами. Вже набралося на пʼять назв щонайменше.

Ваніль- це історія про дім, випічку, жінку- хазяйку. Але, як не дивно, самі провокативні аромати додавали тієї ванілі для створення жінки- фантазії. Це Герленівський Shalimar, і сучасні ванільні нішові ( і не забувають розказати, як важко сьогодні добути натуральні компоненти). Я не фанат випічки, але розумію, як та ваніль бʼє у наші беззахисні мізки. Ваніль= смачно і бажано. Крапка.

Скільки трояндових мелодій я вже чула, і скільки з них мені здавалися не того кольору, не тих спогадів або асоціацій. Ця троянда - трохи розхристана, пустотливо грайлива. Не схожа на суху, заморожену професорку ( ну може на докторку, але трохи напідпитку). Кущова, дворового походження, стійка і живуча, рясна і уперта у русі до сонця. Трохи не вистачає гучності, але навіть її шепіт чую неначе подих.

Яка яскрава картинка, чудові сукні і святковий настрій ( не дивно, бо всі старовинні парфумерні будинки виростали з модної індустрії). Але я собі не уявляю, яка атмосфера виникає, коли всі ці красуні ( і красені) збираються у невеликому приміщенні ( з сумнівною вентиляцією). Що за інфернальний аромат створить цей натовп і яку назву він буде мати?

У мене не дуже позитивний досвід парфподарунків від подруг. Врешті- решт домовилися про сертифікати у спеціалізований магазин. І тільки після різних посиденьок і проби моїх закупів, вони зрозуміли яка то складна справа вгадати " правильний" парфум. Хоча вони не зразу зрозуміли, що парфум надягають так само, як і одяг ( який є табу для подарунків).

Вичитала цікаву ідею групи парфумерів, які зібрали 50 назв парфумів, які їм цікаві і пропонують " погратися у вибір", тобто вибрати аромат з мас-маркету і через нього презентують більш рідкісні нішові. Це не подібні групи, ліпше асоціації. Так, онлайн магазин з професійними "носами" робить рекомендації і через уподобання парфумерів просуває і допомагає "пробитися" цікавим проектам.

Вітаю. Хочу подякувати за нариси про парфумерію під час війни, свій досвід і думки щодо сьогодення і майбутнього. Цікаві, яскраво написані історії - це велика частина парфумерного світу, без них не виникає жоден парфум. Якими б не були парфуми про Україну, вони вийшли як частина інформаційного гомону. Мені дуже приємно, що такі нариси є на Кремчику.

Оновлена версія 2013 року. Вже є нова, 2021, але мій коментар про концепцію збереження. Є цікаві експерименти, доволі вдалі. Я поки можу порівняти дві версії Sacre і мої відчуття. У мене нема зауважень, крім визнання необхідності осучаснення легендарного аромату. Назва теж зобовʼязує - не кожний аромат називають "священним". Відчуваю глибокий реверанс і любов до творіння. Це як зустріч рідної людини. Аромат звучить інакше, але аура нагадує предка. Мені не просто приємна ця хвиля, вона ніби обіймає і несе в якийсь ароматно- ніжний потік. Висновок: великі парфумерні будинки ( в чиї б руки вони не потрапили) - носії традицій і зобовʼязань. У версії є три ознаки вдалого оновлення - відсилка до класичної версії, цікаві акорди і менш насичена, але помітна присутність. Вже відчуваю, що не зможу зупинитися. Тепер кортить дізнатися, що крім нової форми флакону, пропонують парфумери Caron для версії 2021 року.

Дякую за дослідження, хоча розподіл з певними назвами досить умовний, не бачу артизанів та виробників натуральної парфумерії. Але вся ця складна і розгалужена піраміда лише доводить привабливість парфумерного ринку ( саме тому назвами володіють та викупають великі гіганти- виробники побутової хімії). Бізнес досить прибутковий ( у порівнянні з іншими) і повністю користується перевагами глобалізації - подивіться на собівартість флаконів, які повністю виробляє і забезпечує китайський ринок, будете здивовані. Мене лякають апетити і обсяги, і той факт, що ніякі регуляції не в змозі стати на заваді як "хімізації" нашого побуту, так і шкоди природним плантаціям рослин і квітів. Тому дуже часто нові затести несуть з собою відчуття дежа-вю ( у мене вже є з десяток подібних ароматів), здивування ( а в чому оригінальність десятого фланкеру?) і гіркоти та розчарування від того, що на місце улюблених і незабутніх ароматів сунуть якісь бліді тіні. І тому все частіше заглядаєш туди, де дорого ( хоча і це не гарантує успіху).

Дуже красива і трохи ностальгічна картина уважної і чуттєвої людини рефлексивного типу. Я пройшлася з Вами по Ваших спогадах. Запахи, музика і емоції - оформлення чудових моментів нашого буття. Як і красиві авторські фото - все це додає енергії, яку ніколи не відтворить штучний інтелект. З мого досвіду, деякі композиції я називала 8- березневими ( тюльпани, первоцвіти, мімоза) по ефекту святковості настрою. А ще виявила низку ароматів подібних до шампанського ( це ще одна прикмета святкування). Прогулянки лісом і збір грибів закохали мене у парфуми з дубовим мохом ( на жаль, вінтажних). Моє захоплення кулінарією внесло в мій парфумерний досвід низку спецієвих вражень ( шафран, різнокольорові перці, анис). І насамкінець, у людини є ще один могутній помічник - слово. Ваша розповідь змогла оживити в моїй памʼяті деякі моменти мого життя, сколихнути мої рецептори і рука сама потягнулася до парфумів, щоби відтворити мої особисті прогулянки стежками минулого. Дякую.

Виявляється, парфум- то мова любові. Історія створення новітніх парфумів Орсей схожа на літературний детектив. Маркетологи надумали складні історії, щоб пояснити наявність певних компонентів ( сяючий шафран?). Мені пасує подвійний перець, шафран і уд і те, що ці вбивчі компоненти не душать, а створюють унікальну шкіряну, і досить стійку мелодію. Очікувала почути троянду, але ні, марно намагатися її вловити. Загалом, досить цікавий шкіряний ( більше чоловічий) аромат.

Можливо, коментар буде з декількох частин. Частина перша. Вдача парфманʼяка. Відрила недорогу вінтажну версію у дуже рідкому флаконі з написом 100% Bijan. Загорілися очі, начиталася рецензій, замислилась. Епоха 80-х - остання епоха щедрих формул і творчих експериментів люксу. Це - предмет конкуренції і гордощів. Ще нема китайського ширпотребу, і вже є номінації FIFІ за кращий аромат року і флакон року. Bijan амбітний, тому отримує і те, і те. Навіть якщо Bijan мене придушить ілангом і двома десятками компонентів ( які в моїй уяві не дружать зовсім), я не можу пропустити цю історію. До порівнянь двох версій і трьох переформулювань я точно ще не доросла. Далі, можливо, ще буде.Частина друга. Американські парфуми - нечаста птаха в Європі. Мені сподобалася завзятість - мʼяка обкладинка парфуму, ніби дивний конверт; сподобалося як Bijan погрався з Шекспіровським - бути чи не бути - де замість "бути" був натяк на Біджана, велика літера В. Форма флакону теж не підкачала - бо це не загальновідома пустушка, а пляшка- головоломка. Частина третя. Аромат несучасний. Крапка. Як мінімум пʼять компонентів -мої парфумерні табу. Але не все так просто. Поради експертів дуже влучні - дочекалася бази і вже там отримала хвилю парфумерного задоволення. Як підсумок - відчувала себе як колекціонер і дослідник, а не споживач парфуму. Азарт був, адреналін був, емоції теж. Цікава історія вийшла.

Збираю враження від троянд ( готичних і чорних, спецієвих та шкіряних). Вже помітила, що мускус не моє. У такої троянди немає шипів. А беззахисна і мʼяка троянда не буває бордовою або чорною, як на мій смак. Тому щось не склалося у картину.

По-перше, сподобалась назва. Якщо парфум звучить, то цей дійсно нагадує шум вулиці. Дійсно, за напрямом нагадав Назоматто, але наявність кавового звучання не робить його копією. Врешті-решт, так виходить, що вибираєш собі парфуми, в яких вперто співпадають 2-3 базові ноти