Новые комментарии и отзывы, Кремчик 🏷️ page-595

Аромат не для кожного, рекомендую для затесту перед тим як купляти. Після декількох годин схожий на Creed Aventus, хоча позиціонується як клон Eau Savage. Оцінка 6 з 10ти.

На старті цікаво, потім тупо "здувся" аромат. ACDN Urban man elixir - через годину-дві не відрізнити. Сенсу купляти Creed Aventus не бачу взагалі: що аромат не дуже, що клон ACDN думаю ще більше схожий на Aventus. Ціна - "-", аромат на 3. Загальна 2 оцінка.

Svitlanochek, дякую Вам, є де розлого поміркувать про свої дорогоцінні брязкальця, доречі, ще, от, пригадалась шедевральна, як на мене, колекція ( і ароматно і в царині дизайну флаконів) "Грандіозний Круїз" Ланком. А натхненні природою, навіть, здається, що японськими садами каміння, флакони від Majda Bekkali, і теж - марокканське походження, але стилістика абсолютно в царині якогось досягнутого дзену мінімалізму не характерного наче для країн північної Африки. Аромати від Мажди мені не настільки близькі, та флакони - таке собі звичайне диво.

Дуже красивий аромат, для мене це суміш Christian Dior Addict Eau de Parfum 2014 та Haute Fragrance Company Devil`s Intrigue .

Если коротко: очень дедовский)). Он старомоден. Принадлежит к направлению парфумов с запахом геля для душа) Какой-то из Old Spice напоминает. В этом направлении сильно проигрывает Y YSL edt/edp, Bleu de Chanel edp, Prada Carbon. Почему-то мне напоминает нотами в середине Sauvage - для меня они одинаковы ("дедовские"). Если нравится Sauvage, то Percival тоже понравится. Цена - все перечисленные парфюмы в 2-4 раза дешевле Percival. Любой из них по качеству не хуже или даже лучше. В базе очень напоминает Sedley PDM, но Sedley свежее и современнее звучит. Снял 1 балл за запах, и еще 1 балл за неоправданную цену. Пробник допользую и покупать больше не стану - это точно

Marie, дякую за таку розгорнуту розповідь. Стільки всього згадалось .

Можливо, ми в чомусь не сходимось в оцінці вподобань (так, старий Іділь не був моїх улюбленим флаконом), але напевно можу погодитись з думкою про ляльок. Це і ті ляльки, якими ми грались у хатинці, і ті, які поважно сиділи на поличці або в шафці (у моєї сестри була така, німецька, то в руки не давали, тільки дивитись, щоб не разгепали).

Дитячі іграшки... дорослі іграшки... але так само приємно з ними бавитись - відчувати особливість кожної, користатись з їх можливостей, споглядати...

Маю дуже вже еклектичний смак щодо флаконів, тож вони всі різні, але - правда, якщо краса, на мій погляд, флакону не зачаровує до "хочу щодня поряд споглядати цей щедевр, тримати в руках", то яким би не був чарівним сам аромат, розумію, що спокійно обійдусь10-15 мл його, і більше не треба, вистачить. Але ж ні, навіть прекрасні промені фантазійних зірок, як у тревелів Мюглера не замінять його флаконів -Thierry Mugler Alien, Thierry Mugler Aura, Thierry Mugler Angel, Thierry Mugler Miroir des Majestes тощо.

Деколи чую, до речі, саме щодо Мюглерів, мовляв, це кітч якийсь, це занадто, а тут дійсно, вся різниця, як у прет-а-порте і кутюру: того так і багато різних дизайнерів, щоб кожен зміг знайти такого, який метчиться саме з вами, ми обираємо не костюм на прогулянку з собакою в цьому випадку, а загалом - бачення, концепцію, яка нам відгукується. А з флаконами все ще більш індивідуально - настільки часто і близько їх бачу тільки я, по суті, тож, що про них думають інші можу не хвилюватись взагалі, який би несмак в тому не вбачали, саме більше заради флакону ще собі придбала Salvador Dali Laguna і можливо, десь поряд ще будеSalvador Dali Dalilight , а от за Короля Сонце вінтажного я не готова платити просто, щоб мати його флакон, як статуетку, бо аромат - не зовсім мій. У мене вже так стоїть Penhaligon`s Portraits The Bewitching Yasmine - іноді й справді буває настрій його носити, але якщо б не іраціональна любов до флакону і взагалі пакування, презентації цього аромату, то залишок вже б давно продала, а тут, помітно рідини стало менше - десь 20 мл залишилось, і вже, на мій сммак, не так гарно, коли він був повний оцією гранатово-пурпуровою рідиною. Зазвичай, взагалі, для мене все сходиться - аромати, які подобаються і флакони мають привабливі для мене: золота краплина Idylle Герлен (нові видання вже - не те), вінтажний парфум Опіуму у скринці, з чорними китичками, Lou Lou Кашарель у лампі Аладіна, у Шалімарів симпатичні флакони, у Ангелів й Демонів, Жадора, Органзи, до парфумованої води якої я купила вінтажну міньку чистого парфуму - тепер такі милі вони в мене поряд, як мама з донькою. От наче, в дитинстві і ляльок було повно, а таки досі, видно, не награлась в ці цяцьки. Мені й старі флакони Едену подобаються, бо вони не пластикові, а кожен з індивідуальним малюнком, наче морські камінці.У Амуажа подобаються тільки 2 флакони і відповідно - аромати, що всередені теж: Amouage Lilac Love й Amouage Portrayal Woman.

Прості та елегантні - це ван Кліфи для мене, там кришечку тільки в руки береш - уже "маєш вещь", цим мені подобаються флакони ювелірних брендів, того ж Bvlgari: якість скла, вага флакону, чистота ліній, це дуже приємно тактильно, хоча може бути і не так гарно візуально. Та і аромати вони зазвичай не тримають в собі такі, щоб аби було. У Лоли Л, от, гарні флакони, але щоб аромати мене спокушали їх купити обов язково - ні. У вінтажів Роша і флакони - витвір мистецтва, і аромати - непересічні, чого одна Rochas Alchimie вартує. З одного боку, так і добу можу говорити про свою любов до всього різномаїття форм і проти тотальної уніфікації, але є й тут те, що мене якось не вражає, а скоріш відвертає навіть у дизайні флаконів, це арабська ювелірна вишуканість, як у шейха Шаіка, наприклад, ну от здавалось би, - тисячолітня культура, а не просто ромське бароко десь у тебе там на районі в 90-х, а все одно - що дивлюсь, що слухаю, а в голові крутиться: "Ну, то якийсь базар-вокзал". Тож, і у мене є свої дивні упередження на цей рахунок.

Дуже нагадав аромат з юності Versace Versus. Для мене один в один. Колись його обожнювала. Зараз трохи нудить, занадто солодкий.

З першої хвилини - мускус. Теплий, тонкий, із зелено-помадною нотою. А от далі проявляється троянда, дуже природна, трошки підкислена зеленою геранню та аерована альдегідами. Троянда проникає всюди, при близькому вдиханні хочеться чхнути - це вже перець. Тут є все, що заявлене в піраміді, можна почути в свій час кожен елемент, бо тільки подумаєш, що аромат зелений, як проявляється кедр і от вже він деревний, і шкіряний, але весь час трояндовий. Така всюдисуща троянда зі шлейфом тілесного мускусу. Багатокомпонентний, складний аромат.

Вибачаюся за таку кількість коментарів, але я нарешті вхопила думку, котра була спочатку у мене в голові.

Як людина, якак має у колекції більше 250 флаконів точно(треба якось порахувати, бо ця цифра була давно), у мене на поличці стоять десь 10-15, які я полюбляю у конкретний проміжок часу чи тестую з нових (і це доволі динамічний список) а усі інші просто стоять собі у закритій шафі подалі від котиків, сонця та малих сестри. Тому мабуть таке хоббі накладає відбиток на візуальне сприйняття також. Я можу не пам ятати що я там вхопила зранку перед роботою, але цілий день буду чи милуватися чи жалкувати про те, що я нанесла.

Mortisha ~^O^~ як добре сказано про "вкрасти коня"))) шкода, що чим далі, тим менше таких ситуацій виникає

Я також не завжди розумію виробника, тому що "гарно запаковано" це суто суб єктивна штука. Я така людина що може полюбляти однаково і мінімалізм, як у тому Лалік про серію якого я казала вище, бо гармонія та якість скла просто на якомусь богічному рівні, так і щось, від дотику до чого ти починаєш пересуватися по кімнаті з приспівами ай-нане-нане-нане та відчуваєш бажання вкрасти коня. Але відношення до мінімалізму також в усіх різне. Ось я наприклад ну терпіти не можу флакони Chanel та Ex Nihilo у переважній більшості, якщо говорити за лаконічність, та House of sillage або ж, пробач мені боже, Anna Sui, якщо казати за рясність. Мені здається що люди більше асоціюють себе з певною подачею чи, як говориться, idea summary, самого бренда.

Queen of Sheba — це цариця Савська, легендарний біблійний персонаж. Це прекрасний аромат, ода на її честь. 🍑 персики, шампанське, квіти, вершкова солодкість. Збалансований та гармонійний. Схожий на Кілліан, та Dr Gritty Adele але ж цей мені якось м‘якіший, Кілліан більш різкий, а Adele менш солодкий.

Один з найулюбленіших ароматів з нотою конвалії. Компліментарний.

Дякую, Ириша К. Коментар надихає) приємно розуміти, що є однодумці, яким так само важливою є форма, в якій подано парфум

Для мене візуал дуже важливий. Найкращі флакони вважаю від CHANEL , - прості, без всяких витребенек, дуже лаконічні. Від Stephan Humbert Lucas , - ну це просто витвір мистецтва, тут і флакон, і кришка просто візуальний оргазм)).

Коли купуєш перший флакон Amouage, то втриматись від колекціювання цих різнокольорових флаконів просто неможливо - , , .

Якщо флакон не подобається, проходжу повз, навіть знайомитися з ароматом не хочу, бо розумію що всеодно не куплю! Тут як в приказці: Зустрічають по одежі… З початку я бачу флакон, якщо бажання взяти у руки не виникає, то воно мені й не потрібно.

Mortisha ~^O^~ яка приваблива прикраса-статуетка на флаконі. Цікава асоціація Шулера і вишні. дякую, що поділились) запишу собі для знайомства.

Я думала над залежністю вартості аромата від флакона, в який його запаковано, і здається, це не завжди працює. Дійсно, часами розумієш, що продається дорожче, коли гарно оформлено. Але скільки разів було так, що не розумієш за що просять купу грошей, коли нічого цікавого не виявлено, ані ззовні, ані зсередини.

Аромат на кожен день, легенькі квіти на дереві з сіллю, сіль відчувається добре, і в офіс і на ділову зустріч, але через півгодини стихає і майже не відчувається

У мене є два діаметрально протилежних випадки, які чітко демонструють мою позицію з цього питання.

На мою думку, шедеври флаконів — це Lalique Les Compositions Velvet Plum та Prima Materia L`Anteme Collection Tricheuse , але купити варто на мій погляд тільки перший, тому що він є неповторним шедевром, а щодо другого, то я бачила та вже маю більш якісні клони Tom Ford Lost Cherry , хоч і з набагато більш потворним дизайном. Дуже хочеться бачити флакон на полиці з цією статуеткою, але, на мою думку, вміст не виправдовує ціну. Тож форма, звісно, приваблює, але для мене вирішальним є вміст. Якщо ж, наприклад, як у Alhambra Galatea такий самий потворний флакон як й у першоджерела Parfums de Marly Godolphin а аромат ну майже ідентичний то я вже обираю який подобається бiльше, чи принципова мені різниця, та чи коштує саме цей парфум на мій погляд його грошей.

В старті нагадали мені спочатку ягідну жувачку злегка ментолову, потім в серці зʼявився дорогий деревний акорд з легким ілангом, фрукти залишились, орхідеї не відчуваю. Смачно і не хочеться зʼїсти, мабуть через дерево, яке ніби трішки задимлене, що додає глибини аромату