Дуже теплі спогади
. Моїй мамі пощастило, вона працювала в галантереї в Києві і мала змогу купувати парфумерію коли це був великий дефіцит. Я пам`ятаю лише один її парфум, пам`ятаю запах і чорну коробочку (або ж то був футляр?). Вони з татом кудись збиралися, а я з цікавістю розглядала її косметичку - румʼяна, пудра, помада і раптом він…
-Мама, можна відкрити? -Можна, тільки дуже обережно.
Відкриваю, нюхаю і кажу: -ФУ! Воно ж сечею тхне))).
А мама посміхається і каже: -Що ти там розумієш? Бере їх і наносить на себе. Кімната ще довго зберігала той запах.
Я вже доросла дівчинка 🤪, маю колекцію найулюбленіших ароматів, дуже люблю класичну парфумерію. І вже зараз я розумію, що той «дивний» аромат давав цибетин. У мами допитувалася що ж то було, але нажаль вона не памʼятає. Каже було багато всього…