Загадково-ностальгічний, десь я його точно вже чула у 90-х. Здається, схожий аромат мало тодішнє біле мило від Camay. Але мильності тут немає, лише витончена парфумерність. Нарцис, лілію і лаванду добре чую. Геране-гвоздика (важко їх тут розрізнити). Це квіти у сільских садочках та південний степ, де трава наполовину всохла від спеки вже на початку літа. Сонце крізь легку хмарність, білий вітер із трав та смол, коли степові рослини наче хвилями туману рухаються над землею. Цей аромат наче про багато різних місць одразу, але усі ці місця - у селі, на природі. Ще він дуже східний, нагадує деякі аромапалички - те, як вони пахнуть, коли ще не запалені.
Коли наносиш на одяг - сильніше чутно сильну і виразну, наче велика м яка подушка, лавандову пудру. А у базі несподівано довше за всіх тримаються індольний жасмін та класична суха пудра, вже не лавандова, а звичайна й дуже домашня.