В цій статті напишу про другу підгрупу ароматів, що голосно зайшли в українській парфумерний ринок. Назви парфумів постійно крутяться на язику та в повітрі всіх офісних (і не лише) центрах країни)) В першій частині лила багато меду хітам продажів, в цій частині обіцяю писати правду, лише правду і нічого крім правди.
Прочитавши чим надихАвся (або надИхався) парфумер, коли створював цей аромат, у мене не виникло бажання стрімголов летіти за флаконом. Сучасний геній в парфумерії - Alessandro Gualtieri, стверджує, що запах містить нотки психоделічної трави, а повний склад композиції досі тримається в секреті. Ажіотаж навколо аромату не давав мені пройти повз. Піддаюся загальній істерії, купую досить недешевого Афганця. Спираючись на відгуки, очікую аромат немитого чоловіка зі Сходу, який покурив, попив, позасмагав, спітніл, знов покурив… Було дивно читати відгуки прекрасної статі людства, як він гарно сидить на жінках. Зовсім не бачила поруч «аромат пустель та східного базару» і аромат красуні-українки. І ось тримаю в руках досить гарний флакон із великою дерев яною кришечкою. Цей обуглений, неідеальної форми, шматок деревини вносить колорит у сприйняття аромату. Після першого пшику чую підгорівшу деревину, але таку благородну деревину, нібито горить комод Людовіка XIV. Чую м який табак, щось кисленьке та смоляністе. Потім він засолоджується, не знаю чим, бо в піраміді немає складових, які б вказували на це, і стає жіночим. Так, це унісекс! Я і подумати не могла, що це буде топ моїх продажів. Хочу додати, що аромат упізнаваний, його легко відрізнити від підробок, жоден клон і близько не може відтворити шедевр.
Orto Parisi Cuoium Оскільки знайомство з ним відбулося після Афганця, тому не була скептично налаштована на шкіряні та табачні аромати. Була впевнена, що це також якісно зроблений продукт, на що вказувало авторство відомого Alessandro Gualtieri. І вже тримаю в руках цього шкіряного красеня, такого мужнього та недешевого. Мені у ньому подобається все, починаючи з обкладинки: шкіряна сорочка, ковпачок «під старовину», лаконічність надпису, а кришечка закривається настільки щільно, що при відкриванні чекаєш звук «чпок». Дуже стильно та «по-багатому». Аромат - шедевр, шкіряна димна композиція. Іноді проскакують нотки тваринності, типу «мокра шерсть собаки», які не дратують і додають брутальності його власнику. Як на мене - суто чоловічий. Стійкість - на висоті! Так, це також хіт моїх продажів) Колись оператор на «Новій пошті» побачив, що я оглядаю цей флакон, попросив хоча б спробувати цей аромат, багато про нього чув, в чоловічій компанії часто обговорювали, але через вартість не всі можуть собі дозволити. Протестувавши, сказав, що це найкраще, що чула його молода душа за 30 років.
Tom Ford Cherry Smoke Спробувала його буквально 2-3 роки тому, коли шуміха навколо фордівської вишні згасла. Перша спроба була з фірмового пробника… Якесь надзвичайне враження не справив, і тому є обєктивне пояснення. До затесту, протягом кількох років, чула від кожної другої спідниці шлейф вишнево-димного аромату, не знаючі, що це Том форд - засновник моди на вишню. Природньо, що шалена популярність потягнула випуск різновидів цієї вишні, що обнулило його унікальність. Сам Том форд наробив клонів, а ще кожна фірмочка по виготовленню «тестерів» вважала за обов`язкове випустити літри вишневого компоту. І всі вишні настільки переплуталися у мене в голові, що я не змогла б відрізнити їх одне від другого. Навіть не знаю, який я описую аромат:
Tom Ford Cherry Smoke,
Tom Ford Electric Cherry або
Tom Ford Lost Cherry . Звісно, вони відрізняються одне від одного, але концептуально - ні. Тому виникає деякий десонанс: дорогий парфум (а він, дійсно, дорогий) повинен мати статусність, якесь бажання доторкнутися до аромату обраних, вдягати його за особливих подій… Але з таким ароматом ходить моя сусідка- студентка, яка підробляє, щоб була можливість знімати квартиру і моя клієнтка, яка не знає, якого б кольору купити машину, бо білий їй набрид… Розумію, що студентка користується клоном, а клієнтка справжнім Фордом, а мій ніс не може уловити суттєву різницю. Так, я тестила різіні "фрагранси" на тему Форда., погоджуюся, що в реплиці присутні хімічні нотки, але в цілому - відсутня унікальність аромату. Ну, Ви вже зрозуміли, що запах мені не зайшов 🙃. Чисто візуально бачу його на брюнетках, із підкачаними губами. Вважаю, що бренд зняв гарний куш на вишневій історії, але довго ця корова доїться не буде. А вони прям «сіли і плачуть» 😆, у них багато інших класних ароматів, які будуть годувати їх ще років 100 точно.
Доречі, була така історія, півроку тому, чекала рейс в аеропорту, і була видна вітрина з флаконами Том Форд в дюті фрі, вирішила поспостерігати, хто буде підходити і що нюхати))) За 7 хв. ніхто!!! не підійшов, зате біля Шанель ледь не штовхалися (аеропорт у Франції, протягом кількох днів відпочинку помітила у них любов до Шанель та Діор). Потім підійшла дівчина - консультант дюті фрі і зробила собі 3!!! пшики на зап`ястя. Мабуть, закінчувалася її зміна, вона вирішила пахнути дні 3, не менше, до наступного приходу на роботу))

Tom Ford Soleil Blanc - вибачте, шанувальники Том форд, йому зараз знов дістанеться… Це була покупка всліпу, прочитала багато хвалебних од: свіжий, біло - квітковий, несолодкий та дуже цікавий аромат. Ну як пройти повз, це ж «Том Форд» з описом мого ідеального парфуму. Буду справедливою і зазначу, що флакончики у вигляді прямокутника дуже стильні, приємні на дотик, зроблені з якісного матеріалу. Однозначно є прикрасою парфумерної полички. Отримавши аромат, почула якусь кислятину, як спорчені вершки чи сметана… Потім зрозуміла, що це поєднання кокосу з цитрусами. Скажу наперед, що з кокосом в парфумерії не товаришую, тому у аромата не було шансів. Судячі зі всього кокос був саме в базових нотах, і які б білі квіти не розкривалися, кислота нікуди не уходила. Сиділа міцно, вчипившись у мою шкіру, при цьому доводячи, що це не «компот», а стійкий аромат. Чесно скажу, думала, що ніколи його не продам, але досить швидко його забрали)

Xerjoff Erba Pura Познайомилася з брендом Ксерджофф «примусово». Крім гарного флакона, нічого не вабило. Скептичне відношення до гурманіки (не хочу пахнути кексами, ромовою бабою та яблучним штруделем) не тягнуло до пізнання брендів смачного напрямку. Але настільки часте згадування у блогерів, обговрення на Кремчику тощо, заставило придивитися до нього. Вирішую підкупити деяких представників Ксерджофф. Забіжу наперед - ще жоден аромат Ксерджофф не викликав бажання сказати «фу». Почну із зовнішнього вигляду, навіть не піднімається рука написати - коробка. Це розкішна упаковка, зроблена з якісного паперу, картону та ін. матеріалів. Декілька захисних коробок, які мають фірмові логотипи, а коли доходишь до шкатулки - то це витвір мистецтва, з якісного шкірзамінника, добре підгорнута та проклеєна. Зі східним орнаментом (хоча бренд італійський, але стійко асоціюється із ОАЕ). Парфум лежить в спеціальній пластиковій формочці, яка ідеально підігнана під розміри та рел`єф флакона. Всередині коробка має яскравий прінт, який повторюється на шовковій хустинці, вона йде в комплекті із парфумом. В таких шкатулках зберігаються прикраси в музеях. Впевнена, що це недешевий викрутас виробника. Переходжу до аромату, спочатку - цитрусовий вибух, асоціюється із всіма середземноморськими фруктами, що знаю. Здається, що я на Середземному морі, засмагла, вечері гуляю по набережній, від мене шлейф Ерба пура, а на літній сумочці яскрава хустинка Ксерджоф. Десь на підкорці чую амбру, навіть, якась бензинова нотка, але не заважає, а робить його унікальним.
Далі буде…
Дякую за приділену увагу, окремо дякую за коментарі та оцінки моєї статті.
Також хочу виділити Ириша К. та Мariе, саме Ваші коментарі спонукали на написання нової статті.