Я дуже довго відкладала написання цієї статті з різних причин, але найголовнішою була аномально тепла погода першу половину осені, через яку мені не вдавалося повністю розкрити глибину та характер деяких з ароматів (які за моїми припущеннями мали найкраще розкритися саме в прохолоду та вологу). Тепер, коли я достатньо часу приділила тестуванню новинок та улюбленців зі своєї колекції в різних погодних умовах, хочу поділитися з вами деякими цікавими висновками та неочікуваними враженнями.

Осінь для мене взагалі найулюбленіший парфумерний сезон. Мені здається, що саме в цей період можна експериментувати взагалі з будь-якою родиною ароматів, від найлегших до найбільш насичених композицій. Однак, днів у ній всього 90, і встигнути перепробувати все, що хочеться, практично неможливо, особливо враховуючи мінливість осінньої погоди. Цього року я виділила для себе 3 родини ароматів, 2 з яких я ніколи раніше як осінні взагалі не розглядала, що стало для мене справжнім відкриттям.

Першою і найбільш несподіваною для мене стала "Чехiвська осінь". Попрошу не кидати в мене капцями за згадування російського письменника, а трохи дати пояснити. Коли я була трохи підрослою дитиною, ми з мамою іноді у вересні-жовтні їздили до Криму з її студентами. Екскурсії завжди були приголомшливими, але на атмосферу я звернула увагу саме в 11 років, коли префронтальна кора вже почала набувати якоїсь статичної форми
Мені ніколи не забути те приголомшливе холодне й росяно-вологе повітря, коли ми вперше відвідали будинок-музей Чехова в нашій прекрасній Ялті. Навколо віяло зеленню, і взагалі все навкруги відчувалося наче злегка заіндевіле вранішнє мереживо, розвішане серед прекрасних соковито-зелених туй і кипарисів.
Саме таку асоціацію у мене викликав Kenzo L`Eau Kenzo Pour Femme , який я зовсім навмання нанесла кілька тижнів тому. Зазвичай я розглядала його як літній аромат, але тут він проявив себе з абсолютно незвичайного боку. Його ніжність і морозна крихкість просто підкорили мене туманним ранком дорогою на роботу. В цьому ароматі замість легкості й невагомості виразно відчувалися якась світла меланхолія і відсторонений світлий смуток. От здавалося я буквально перенеслася в кінець 19 століття. Дуже не вистачало пані, що проходять повз у легких серпанкових сукнях, які зовсім не захищають від прохолоди, і перешіптуються про ніжні листи від коханих.
Після цього я провела ще невеликий експеримент і наносила Sister`s Aroma 21 ,
L`Erbolario Fiore Dell Onda ,
Chanel Chance Eau Fraiche Eau de Parfum ,
Sterling Parfums Neuf , які вважала саме весняними ароматами, але десь із тієї ж родини що й Кензо і, о диво, вони мене так само перенесли в ту саму кришталево-прозору атмосферу, де листя все ніяк не хоче опадати з дерев, незважаючи на заморозки, що починаються.

Другими стали, звичайно ж, теплі пряно-деревні аромати. Це я люблю, це я ношу, та й загалом накопичилося чимало новинок у цьому сегменті, тож тут я дала собі волю. От хто мене безкінечно здивував, так це Fragrance World Artisan Perfume Brown Sugar . Дуже-дуже і дуже незвичайний аромат. Пряне полинне вино з карамеллю і відголосками сушеної герані. Найцікавіше, що при переході з холоду в тепло змінює головний аспект звучання з трав на спеції й алкоголь. Я б назвала його швидше анти-парфумом, тому що це скоріше візуальна експозиція, ніж ароматична композиція
Наче якийсь шотландський паб, де все в лакованому дереві, розвішаних під стелею пучках трав і глінтвейні, що готується на кухні. Йдеш, поширюєш ауру затишку і помічаєш як перехожі принюхуються до шлейфу і посміхаються.
The Merchant Of Venice Nobil Homo Ottoman Amber , який потрапив до моєї колекції за дивовижним збігом обставин і неймовірно вдалим обміном, просто завоював моє серденько. Я не розумію навіщо в таких парфумах роблять приписку "Homo", адже це абсолютний унісекс з перевагою в 5-10% навіть у більш жіночий бік. Не розумію навіщо так робити, адже виробник себе позбавляє значної частини продажів, а прекрасну половину аудиторії - чудового парфуму. Він мені відгукнувся сумішшю
Serge Lutens Chergui та
Serge Lutens Ecrin de Fumee , але не в плані клонування, а в плані якоїсь авторської абсолютно Лютенсівської ідеї. У сліпому тесті я б точно віднесла його до творінь маестро.
Про Alhambra Kismet Angel я занадто багато говорила раніше, тож тут обмежуся просто згадкою про те, що протягом року це один з моїх фаворитів і в цьому сезоні він не став винятком. Люблю, обожнюю, ношу із захватом.
Reyane Tradition Acqua Di Parisis Arabian Roses підкупив мене незвичайною трансформацією і яскравим прикладом того, як на аромат впливає температура. З прохолодної троянди з прянощами він перетворився на приголомшливий найчистіший глінтвейн, від пари вдихів якого можна вже підняти собі настрій і зігрітися. Алкогольність тут саме з винного боку з приємною пряною кислинкою.

Третьою темою став підхід до "Бетонної осені". Насправді тема урбаністичних ароматів особисто мною розглядається з боку якоїсь антиутопії/кіберпанку, аніж просто якихось казуальних і в хорошому сенсі пласких/пластикових ароматів.
Yohji Yamamoto Unravel 21/38 став для мене в цьому плані мабуть топовим відкриттям. Мені окремо подобається дизайн флакона, але на мій погляд йому б більше підійшов не скляний матеріал, а такий же як у
Comme des Garcons Concrete напевно або хоча б бетонна кришка (вже дуже мені до душі ця хромова наклейка з жовтими смужками ззаду як у загороджувальної стрічки). На перевірку представник лінійки визнаного "майстра всіх відтінків чорного" виявився найцікавішим гібридом верхніх нот свого брата
Yohji Yamamoto I`m Not Going to Disturb You Homme та бази
Orto Parisi Megamare . Частенько помічаю як люди запитально і з цікавістю округлюють очі, коли відчувають його шлейф.
Chantal Thomass Pink це трохи дивовижний вибір для цієї секції, але я зараз поясню чому. Хто знайомий зі всесвітом "Кіберпанк 2077", тому скажу що як на мене цей аромат - повне відображення Бестії Рамірес, для тих хто ні - це впевнена в собі зухвала, але неймовірно спокуслива жінка, аромат для якої створений скоріше зі спогадів про те як пахли квіти, справжній шоколад і фрукти, ніж про те, як вони пахнуть насправді. Ось як троянди Монталь це наче людина ніколи не нюхала троянди, але намагалася відтворити їх запах і володіла відмінною фантазією, ось так і тут. Дуже футуристично, незважаючи на відверту жіночність і грайливість.
Diptyque L`Ombre dans L`Eau , але не у форматі EDP, а саме EDT. Як на мене дуже футуристично-азійська тема, яка сприяє розвитку аромату не в ширину, а вглиб. Він досить монотонний і холодний, але при цьому з усіх сил намагається імітувати тепло. І в нього це ну просто неймовірно добре виходить! Багатьом він може здатися якимось неземним і дивним, але те як в ньому обіграна смородина не зможе залишити байдужим абсолютно нікого. Кажуть що у визнаних майстрів cумі-е виходить тушшю передати колір, ось так і тут.
Дякую вам за те, що прочитали мою статтю. Буду дуже вдячна, якщо ви поділитеся історіями про своїх осінніх фаворитів! Усіх благ, тепла і світла!