Ответственен ли инфлюэнсер за решения его аудитории?

Дякую за таку актуальну на сьогодні тему, що ви підняли, бо й насправді, зараз просто засилля усіляких блогерів та інфлюенсерів, і навіть мене, вже досить дорослу і критично налаштовану тьотю , це вже трохи лякає і дратує, що вже казати про «неокрепшие умы»? І на мою суб`єктивну думку, відповідь на питання, закладене у назві вашої статті - так, відповідальний. Інфлюенсер, як ви вірно зазначили, тому і називає себе так, або вважає себе таким, що він впливає, а тому - несе, несе відповідальність (на відміну від просто блогера, бо я все таки розрізняю для себе поняття «блогер» і «інфлюенсер»). Звичайно, доросла психологічно людина повинна сама приймати рішення щодо свого життя і брати на себе відповідальність за них, але не всі «хочуть, можуть, вміють», тут ви теж абсолютно праві, адже легше послухати/почитати чиїсь поради зробити те і те, або купити те і те, і просто принести це в своє життя, без аналізу та пошуку додаткової інформації, або, як у випадку нашого форуму, без попередньої спроби невеличкого відливанту парфуму замість покупки одразу повноцінного флакону невідомого тобі аромату. Я вже не кажу, що часто такі «поради» від інфлюенсерів з часом стають просто прямо протилежними, бо хтось перестав платити гроші за промоушн того чи іншого товару/ідеї, а на його місце прийшов інший «рекламодавець» з контр-ідеєю . Тому все ж таки вважаю, що несе, і має бути готовим до критики і навіть хейту, як і кожна публічна людина. Ну таке вже в нас сучасне суспільство

Вітаю, nataliaguskova! Дякую за реакцію на статтю та ваші думки з цього приводу)

Мені чомусь здається, що саме доступ до великої кількості інформації та велика кількість корисних й не дуже порад в інтернеті призвели до того, що люди не те щоб розучилися думати та приймати рішення самостійно, а, скоріш, стали занадто ліниві для цього. Адже, навіщо шукати відповідь на своє питання самостійно, коли можна спитати на якомусь форумі/сайті і т.д, взяти готову думку або вирішення проблеми, а потім ще й не себе звинувачувати у поганому результаті)

Про критику, хейт та реакції блогерів на них взагалі можна окрему статтю писати. Але я розрізняю об єктивну критику та хейт, які допомогають блогеру чи інфлюєнсеру зростати у своїй сфері та створювати якісніший контент і окремий тип людей, яким сумно живеться у реальному житті і тому вони задля розваги (або з причини неможливості висловитися у реальності) хочуть виплеснути свою отруту хоч десь і, як правило, в жодного блогера на шляху такої людини нема ніякого шансу - вони усюди знайдуть до чого можна докопатися та як болючіше вколоти. І, нажаль, від таких людей потерпає чимало блогерів (особливо початківців), які не готові до настільки викривленої реакції на свій контент, критики та цькування😔😔

Повністю погоджуюсь! І з тим, що безмежний і легкий доступ до інформації робить людей лінивими в усіх сенсах, і з вашою думкою щодо конструктивної критики і банальним хейтом. Лише зазначу, що хейту бачу більше щодо наших, вітчизняних блогерів, а конструктив - в англомовних блогах. Але це теж - окрема стаття однозначно

Никто не может насильно заставить кого-то что-то купить. Следовательно человек руководствуется в выборе исключительно собственным мнением, на которое он позволил повлиять кому либо. Ключевое слово "позволил".

Для контроля детей есть родители. На психически больного человека могут повлиять и голоса в голове, и луна в тельце, и игла в яйце. Мнение кого угодно включая любую рекламу товара самим производителем(а блоггеры/инфлюенсеры это ничто иное как нэкстген реклама и надстройка над базовой промо-сетью) абсолютно субъективно.

Приведу в пример в который раз Баккару - я считаю ее отвратительной и мне от нее физически плохо. Но я понимаю что есть люди, которые от нее реально искренне тащатся. Если я повелась не подойдя к вопросу с умом и закакала сразу банку - так у кого, спрашивается, винтики на месте, а у кого нет?

Акцентировать внимание на аллергены, кстати, это прям святое дело, особенно, если у самого человека на них реакции нет.

И да, спустя годы жизни, если ты не абстрагируешься от мирового инфополя и имеешь хоть какой-то опыт, то ты сразу понимаешь, что тебе кто-то хочет втюхать, а кто просто делиться мнением или точкой зрения. И тоже надо как бы иметь в виду, что точка зрения человека может в корне отличаться от твоей, не потому что он плохой, а потому что все разные и что для одного еда, для другого яд.😊

Ваша статья по сути, как и абсолютно любая, такой же блоггинг и инфленсинг. И каждый читатель сам определяет вес любого мнения. Ведь если кто-то примет ваше мнение за базис и пропустит косметику/парфюм всей своей жизни а потом будет сетовать "вот я пропустил это раньше! А всё потому что...", он будет обвинять вас, что вы по его мнению обесценили такое информационное течение(а вы вообще не это имели в виду, а он понял как понял). И такое тоже бывает и очень часто.

В общем, если коротко, ответственность за ваш выбор лежит только на вас, если вы совершеннолетний человек.

Ситуація щодо інформаційного впливу гарно проілюстрована відтисками пальців, що підкреслюють розмаїття смаків, поглядів і вражень. Я бачу створення груп підтримки навколо певних персонажів впливу у випадках, коли виникає симпатія і довіра, а також перетин смаків і поглядів. Наприклад, я не розумію випадків, коли тисячі людей стають залежними від смаків та диктату відомих людей, повністю втрачаючи свою індивідуальність. Але, можливо, проблема у тому, що ці люди не знають себе, своїх смаків, не бажають шукати, ризикувати, і приймають прийняте кимось рішення? З парфумерного досвіду можу сказати, що ми всі читаємо коментарі, і вони по різному впливають на нас в емоційному плані - це і описи, і емоційні враження, і негативні коментарі, які тільки спонукають нас до рішення. З поміж багатьох посередніх, суто комерційних зведень рідко натрапляєш на цікаві ролики ентузіастів, людей з широким колом інтересів, гарною мовою і цікавою подачею матеріалу. Але щоб це оцінити, треба самому багато знати і читати.

Зараз багато інформації, але саме це дає можливість більш продумано робити свій вибір і знаходити додаткові відомості про товар. Ніж у часи, коли були лише паперові журнали й газети, "інфлюенсери" тих часів. І усе, що в тебе малося для рішення звернути увагу на парфум - лише одна-дві статті чи рекламний постер, причому без можливості фідбеку. А думки про аромат від тих, хто його спробував, можна було знайти тільки у реальному оточенні, якщо пощастить і попадеться вже знайома з ним людина. Зараз хтось може й лінивий, побіжить купувати товар після першого ж посту інфлюенсера. Хто не лінивий - погуглить більше, порівняє відгуки. А тоді однісінька стаття чи реклама - зазвичай єдине, що в тебе було, особливо якщо не виписувала цілу купу різних журналів. Правда, тоді й купувалися аромати у звичайному, а не інтернет-магазині. Можна було там понюхати й визначитися, чи це те, чого ти очікувала. Хоча всліпу теж бувало: якщо давалася можливість заказати аромат по пошті. Або ти в провінції, де лише оріфлейм та жападори, але хтось знайомий їхав у велике місто, і міг тобі привезти його звідти. Я не ностальгую за тими часами, бо зараз завдяки інтернету можна проаналізувати інформацію про аромат набагато глибше, ще й на різних мовах, якщо їх знаєш. А хто сліпо вірить інфлюенсерам - зазвичай з часом, коли обпеклися невдалими покупками, розумнішають і теж починають не лінитися гуглити.

Моя думка - що і в інфлюенсерів, і в журналів як командних прото-інфлюенсерів, є деяка відповідальність, але усе ж кінцеве рішення - за людиною та її здатністю знайти правдиве (або брехню) і корисне у поданій ними інформації.

Була підписана на одну блогерку, після обзорів якої був куплений не один флакон)) було декілька мимо, але все інше попало в улюблені. Але я все ж відписалась, бо мене почала лякати ця тенденція((

frezig, о да, описания от блогеров это то ещё "болотце", которое затягивает и сразу становится нужно всё и сразу (а особенно, если аромат-новинка и вкусы с блогером +- совпадают)

Парфюмы - очень личное, да и вообще - о вкусах не спорят. Я люблю банан, кто-то любит яблоко. Так что нам теперь, в комментарих обо*ся друг на друга, и потом еще а реале встретиться и подраться на этой почве? Именно так я вижу эти недовольные комментарии. Я выкладывала парфюмерные видео на ютуб, и я знаю о чем говорю.

Мой посыл в видео был в том, что я сама люблю смотреть блогеров, слушать и узнавать о разных ароматах, и хотела так же рассказывать людям об интересных ароматах, про которые мало кто говорит. И что в итоге? "Как вы могли сравнить такой великий аромат Noa с пур бланкой!" и тому подобное. Нууу, это мой канал и мое мнение, мне они пахнут одинаково. Я так считаю, и я так сказала. А для человека это такая трагедия, что ужас ужасный. Или еще - "Нет, этот аромат не так пахнет, как вы рассказываете, и вообще он воняет". Нууу, это возвращает к словам - о вкусах не спорят, но видимо людям этого не понять.

С 21 веке, и интернетом и многими другими достижениями мира и техники можно любой аромат (практически) взять на пробу, не понравится - несколько мл это не велика потеря, по сравнению с целым флаконом. Благодаря блогерам я узнала о многих ароматах, и не только, что-то стало любимым что-то нет - но так это уже мои вкусы, а не то, что блогер плохой.

Когда люди поймут, что есть другое мнение, и оно может отличаться от их, а также что есть еще миллионы других мнений и восприятий, но наверное недовольных людей в комментариях станет меньше. Но это не точно