Paco Rabanne Ultraviolet

Накінець отримала свій улюблений парфум, ностальгічний аромат кінця 90-х, у формі тестеру - але стійкість і звучання на висоті. Як він мені тоді подобався! Зараз, влітку, в теплу и спекотну пору, тримається чудово, особливо на волоссі. Віддає мені трошки порошково - пудрово - лактонною ноткою з бази, чимось жвачковим/ гумковим, що подобається і приваблює мене і в інших улюблених ароматах. Але тут в поєднанні з гострими перчиковими і пряними нотками, не вологою, сухою приємною солодкою ноткою - це шедевр. Щодо квітів - мені здається схожим на вечірні і нічні квіти, які розкриваються надвечір, і гарно привабливо солодкувато пряно пахнуть здалеку, коли небо стає дійсно ультрафіолетового кольору і наступає ніч. Це красень з гарним шлейфом. Люблю аромати, які гарно нагадують про себе своїм шлейфовим звучанням на протязі тривалого часу.

Будучи студенткою, отримала мініатюру в подарунок. Зараз взяла відливант, і тепер думаю: чи змінилася формула, чи то в мене був не оригінал?) Бо ота "маскулінна" манка нота в ньому чулася одразу після нанесення, а тепер лише в кінці, і якось слабенько. Початок, на жаль, не сподобався, засолодкий. Спробую ще відстояти, але трішки розчарована. Однак за приємні спогади ставлю чотири зірки))

UPD: І все ж таки він настоявся, схожий, на той, що був!)

Дуже пудровий, сухий, теплий. Сидить близько, шлейфу не відчуваю (зазвичай наношу аромат намазом на зап ясток, коли працюю за компом - аромати що періодично відчуваються при такому нанесенні потім показують себе як шлейфові і відчуваються оточуючими). Почитала відгуки, що треба його перелити в атом і розпилити - обов язково спробую і поновлю відгук. Далі суто лірика.

Для мене це аромат спогад про підлітковий час - тоді я вперше його відчула з одягу подруги (яку пшикнула знайома). Як я про нього мріяла, потім мала пробники, але ніколи флакону. Коли побачила, що його знов продають - загорілася купити свою дитячу мрію, але (мабуть то доля) коли замовляла чергові аромати на пробу тут, то на вітрині (з якої замовляла інші цікаві мене аромати) побачила його і вирішила купити 1 мл, а вже потім флакон. І він мені не сподобався, зовсім!

Решилась и приобрела современную версию. Очень довольна. Не изменились.

Аромат необыкновенный, мистический, как и сам Пако! Заполнял в начале 2000-х все пространство вокруг. Очень стойкий. Ощущала лёгкий запах даже после мытья волос. Ода фиалке, которая приправлена перцем... Современные версии не знаю. К сожалению, качество компонентов меняется, но все таки есть желание поностальгировать.

Ultraviolet - парфюм не похож не на что, он такой один!

До своего парфманьячества он был для меня парфюмом на выход. Одевала только по праздникам (дни Рожденья, Новый Год, свадьбы), когда собиралось много гостей! Сама не знаю почему, но я считала его не уместным для похода в магазин за продуктами 😂. Я очень его берегла и когда заканчивался флакончик, ждала праздник, чтоб заказать его себе в подарок!!! Сносила не один флакон!

На сегодняшний день, мой нос перепробовал такооое количество ароматов, что рука к Ultroviolet уже не тянется 😞. Но он всегда останется в моей памяти, как что-то необыкновенное, не похожее не на что! 💕💕💕

Шикарная пудровая фиалка, перца не слышу. Воспоминания из 2000х годов, студенчество когда у меня был всего 1 парфюм на все случаи жизни и это был ОН - Ultraviolet.

Один из хитовых, выдающихся ароматов самого начала 2000-х. Как видно и по рекламе, это представитель футуристично-миллениумного веяния моды, имевшего пик в девяностых - и что интересно, в начале 2000-х быстро сошедшего на нет, как новогодняя елка, которую выбросили сразу после праздника. Впрочем, Ультрафиолету, в отличие от этого тренда, посчастливилось быть популярным все двухтысячные, года до 2007 точно: его и дешевые подделки под него было слышно повсюду. Нежная, будто мучная, фиалка, которую перец превратил в нечто экзотическое, а османтус это подчеркнул. И аромат действительно округлый, как его флакон. Хорошо носится летом, гармонирует с жарой. Подходит как под деловое днем, так и под яркое вечернее (о, помню ту моду на огромные пайетки).

Фиалка-фиалка, да не простая - а перченая, пряная настолько, что делает аромат горячим, обжигающим. Настоящее жгучее пламя холодного фиалкового цвета, и почему в свое время эта красота прошла мимо меня?

Мдяяя.. стоит у меня флакошик 2007 г.в. и не слышу я в нем фиалки и перчика.. так вкусно описывают, мой нос меня подвёл..