Yves Saint Laurent Le Vestiaire Rouge Velours

Гарний, але супер емоцій не викликав. Троянда та пачулі сучасні. Тут база мускусна, а не пачулієва, як, наприклад, у деяких шипрів, тому й аромат відчувається більш легким і зовсім не драматичним. Дуже носибельний, але акуратно з дозуванням. Стійкий та шлейфовий, мені одного пшику вистачає щоб ароматизувати весь офіс, правда й пшик у розпилювача дай боже. Те рідке співпадіння коли і мені красиво (бо аромат не "плаский") і оточуючим подобається. Безпечний вибір на будь який випадок. Щодо подоби до інших ароматів, мені схожий на jumpsuit з тією різницею що тут троянда замість персику, дуже добре відчутно, що база а то й добра половина піраміди ті самі. Але мені потрібні обидва, jumpsuit трохи безтурботніше 🙂

Улюблений жіночний аромат. Найкращий тандем троянди і пачулі. Я не зустрічала ще жодної людини, якій б не сподобався цей парфум. Аналогів на цей аромат немає, хто порівнює з Родрігесом, не знаю що там порівнювати, адже Родрігес для мене це моно конвалії та можливо ще бузок 😄 Також гарний аромат, але з Rouge Velours немає нічого спільного 🌹

Для поцінювачів зв язки троянда-пачулі. Інтелігентний, благородний, без кричущих нот. Тут і пачулі, і троянда - рівноцінні по силі, грають в ансамблі, на відміну, скажімо, від Midnight Poison, де троянда більш солодка і томна, а пачулі більш колючі і холодні. З Idylle Sublime спільного мало, той більш квітковий та вологий, як рожеві хащі перед літнім дощем, з Родрігесом -взагалі нічого, як на мене. А от шанелевський Paris вже ближче, але там навпаки, пачулі перетягують увагу на себе, тому він більш стриманий. В Velours, крім того, досить явно відчувається ветівер, що додає шерохуватості, як на мене, виправдовуючі назву.