Serge Lutens L`Eau d`Armoise

Це краса неймовірна. Така природня гіркотоавність, ледь солодкувата від безсмертника. Абсолютно не синтетична, не хімозна. Парфум близько до шкіри йде. Мені це пахне ранньою осінню. Першими прохолодними дощами. Без синтетичності, без новомодних молекул. Це для мене щось нове. Хочу флакон .

Ніжно люблю цю полинну водичку (як майже все у Лютанса) за особливу ноту піскового цмину, він же безсмертник. Це такі теплі спогади про серпень, що минає. Сухі трави, пісок, тільки дорога не до моря, як пишуть, а до сухого соснового лісу, в якому від спеки плавиться насичене ефірними оліями повітря і тріщать під ногами опалі з могутніх високих дерев гілки. І все було би прекрасно, навіть перфектно, якби парфум цей був хоч трохи стійким. Він з мене злітає через годину максимум. Доводиться буквально поливатися кілька разів на день. Не тримається ні на одязі, ні на волоссі. Яка ж прикрість. Проте, О д Армуаз серед найулюбленіших залишиться все одно)

Сладкая, пыльная с горчинкой полынь. Хороший травяной аромат, тяжёлый, такой в самый раз надевать в конце лета, осенью. По мере раскрытия горькости становится меньше, добавляются даже какие-то сложноопределяемые цветочные мотивы. Больше женские, для любителей травяных фужеров хороший вариант!

«Полинова вода» - полинь, сухостій по пильній дорозі наприкінці серпня, пісчана доріжка до моря через висохлі високі трави, дивна рослина з іншої планети, і не рослина і не фрукт, сухі лікарські трави та сіно на теплому душному горищі, для всього року, витончена простота, зачаровуюча, загадкова рослина, на будь-який настрій, запах літа що минає.