Serge Lutens L`Eau d`Armoise

Ніжно люблю цю полинну водичку (як майже все у Лютанса) за особливу ноту піскового цмину, він же безсмертник. Це такі теплі спогади про серпень, що минає. Сухі трави, пісок, тільки дорога не до моря, як пишуть, а до сухого соснового лісу, в якому від спеки плавиться насичене ефірними оліями повітря і тріщать під ногами опалі з могутніх високих дерев гілки. І все було би прекрасно, навіть перфектно, якби парфум цей був хоч трохи стійким. Він з мене злітає через годину максимум. Доводиться буквально поливатися кілька разів на день. Не тримається ні на одязі, ні на волоссі. Яка ж прикрість. Проте, О д Армуаз серед найулюбленіших залишиться все одно)

Сладкая, пыльная с горчинкой полынь. Хороший травяной аромат, тяжёлый, такой в самый раз надевать в конце лета, осенью. По мере раскрытия горькости становится меньше, добавляются даже какие-то сложноопределяемые цветочные мотивы. Больше женские, для любителей травяных фужеров хороший вариант!

«Полинова вода» - полинь, сухостій по пильній дорозі наприкінці серпня, пісчана доріжка до моря через висохлі високі трави, дивна рослина з іншої планети, і не рослина і не фрукт, сухі лікарські трави та сіно на теплому душному горищі, для всього року, витончена простота, зачаровуюча, загадкова рослина, на будь-який настрій, запах літа що минає.