Общая информация о пользователе Inexecrable

Зі старта на мені справжні землисті, "підвальні" пачулі разом з деревом. Так пахло в хаті моєї бабусі по батьку. Сирість, дерево, чорнозем навіть влітку у саму спеку. Ностальгія, бо немає вже ні хати, ні бабусі, ні батька, лише щем такий, що рукою стискає серце. Далі аромат набирає повітря, деякої бальзамності, проступає холодний негучний ладан, який виступає фоном, не граючи першу скрипку. І ми вже в старій церкві через дорогу. У церкві, яка слугувала складом у радянські роки, потім стояла закинута, в ній поновили богослужіння не так давно. Жодного пафосу. Прохолода. Старі двері, старі вікна, старий олтар. Скіпочка пахощів, дим від яких відлітає під купол. А далі краса, бальзамічність на дереві, темна зелень. І деревна несолодка, темна ваніль під цим.

Розчулена, майже плачу. Привіт, дитинство, привіт, новий для мене чудовий парфум.

Не знаю, де вишня, дерев яшки та що там в піраміді ще, мені це чудо пахне свіжовимитою промежиною)) так мій ніс сприймає анімаліку. Відвертий та сексуальний, але не моя історія взагалі. Мене від нього нудить, як і від Seminalis та Megamare від Orto Parisi.

Взяла відливант лише через те, що з блотера він мені пахнув два тижні. Спершу здається простим, хоча в розкритті таким не є. Тепле живе дерево з фруктами, які перебродили з утворенням алкоголю) на початку недовго пахне збитими вершками. Коли алкогольний компот вщухає, лишається ніжна, трохи молочна деревина. Досить довго живе на одязі, волоссі. Зі шкіри негучний, поки не зрозуміла, чи шлейфить. Загалом аромат радісний і дещо наївний, як на мене 😊 умиротворення та дзен 😇

Найреалістичніший нарис вологого зеленого буйства, яке буяє в затінку на чорноземі. В базі м яке тепле сонечко. Найкращі парфумерні коноплі, які я знаю. Дещо римуються з Marihuana від Kolmaz, але ті більше з нахилом в чоловічий бік, хоча я їх теж носила. Мій флакон Конопель добігає кінця, хочу ще. Добре, що є парфуми з суто нашим, українським характером та якістю світового рівня. Могла б, поставила 10 зірок.

Ніжно люблю цю полинну водичку (як майже все у Лютанса) за особливу ноту піскового цмину, він же безсмертник. Це такі теплі спогади про серпень, що минає. Сухі трави, пісок, тільки дорога не до моря, як пишуть, а до сухого соснового лісу, в якому від спеки плавиться насичене ефірними оліями повітря і тріщать під ногами опалі з могутніх високих дерев гілки. І все було би прекрасно, навіть перфектно, якби парфум цей був хоч трохи стійким. Він з мене злітає через годину максимум. Доводиться буквально поливатися кілька разів на день. Не тримається ні на одязі, ні на волоссі. Яка ж прикрість. Проте, О д Армуаз серед найулюбленіших залишиться все одно)

Найдивніші мої парфуми на сьогодні, маю поки що лише тестер. Від самого початку пахне розпеченою каніфоллю, припоєм та текстолітовою пластиною, на якій тримаються мікросхеми. Так, це процес пайки, як то кажуть, per se. Надалі до цього додається запах накрохмалених простирадл з-під гарячої праски. Дуже цікаво це все поєднується, серед розпеченого металу та повітря пробивається нота озону. Як не дивно, красиво сидить на моїй шкірі, стійкість середня, шлейф невиражений. Добре себе показав у +27. Буду брати відливант, однозначно. Ставлю 5 зірок.

Теплий делікатний парфум, який огортає спогадами про безтурботне дитинство. Багато сонця і безкінечні літні канікули попереду :) Дуже красива композиція, з якої я не можу виокремити жодної заявленої в ноти. Натомість від початку мені пахне корицею, якої немає в піраміді, про мигдаль я здогадалася, лише прочитавши про парфум. На мені стійкий, з першого затесту тримався на шкірі понад добу. Хочу цілий флакон і ставлю 5 зірок.