Orto Parisi Terroni

Особистий, дуже особистий аромат, він вибухово димний, гарячий, відчувається підгорівша малина яка впала на розпечений метал.Я відчуваю шкіру, шкіряну прокурену косуху, але це не огидний запах цигарок в курилці, це інша історія.Це аромат на першому місці в мене поки що, нагадую що аромат особистий, інтимний

Аромат як в принципі аромати Алесандро топ всі!!!він реально крутий на початку такі сигарети навіть сигари запах просто важкий але присутні терпкість граната навіть шкірка!!але потім як прокуреність сходить більше лагідний стає схожий на афганця і гранат червоний соковитий сік топппппп

Друзья это конечно бесспорно произведение искусства!!! Он дерзкий, стойкий и шлейфовый…. И да да да это тот аромат к которому у вас будет тянуться рука по крайней мере у меня так! Вещи ))) после 2 стирок его помнят) не всего конечно но мускус будет на месте! Эксперимент Terroni Orto Parisi + через 1 час Arte Olfatto Black Gashish ну это по крайней мере интересно)

Уважаемые дамы и господа! Один из фаворитов на устойчивую осень и это один из них! Очень красив, стоек, можно много дифирамбов говорить! Да, это дымность в кожуре граната или местами даже вышневой косточки. Гендерно в мужскую сторону, но легко представляю на прекрасном женском поле.

Один з найулюбленіших через 4 роки захоплення.

На старті терпка трохи гіркувата та з фруктовими відтінками - це мякоть граната , може здаватися як червоне вино. Далі перехід до ветіверу , він створює відчуття ніби дихаєш гарячим повітрям з відчутним димом. Люблю хоч і не можу його носити більше двух днів підряд , починаєш втомлюватися , але 1 раз на тиждень це чистий кайф.

Не являюсь фанатом данного аромата, хотя планирую его себе в коллекцию, (Тестил всю линейку Орто). Пишу отзыв, по сути только из-за предыдущего негативного отзыва. Боюсь что автор отзыва ниже попал на подделку, коих к сожалению очень много развелось в этой фирме, поэтому нужно тщательно подходить к покупке и брать только в проверенных источниках. Как по мне все без исключения ароматы от Орто мега стойкие и шлейфовые, в остальном дело вкуса. Конкретно этот аромат я нанес себе недавно на руку (был пробник), так он пропитался в рукав моей кожаной куртки, и теперь когда я ее одеваю у меня рука пахнет так, как будто я только что нанес аромат по новой.

Чем же он пахнет для меня? Мне он пахнет каким-то алкогольным, скорее коньячное тягучей смолой, вот именно ощущение как от смолы, тяжеловат для меня, но все равно куплю его себе. Для мне это ощущения, которые меняются за одно нанесение от - покупаю флакон, до нет он мне не нужен. И все равно с ним стоит познакомиться, для меня он ни на что не похож.

Мои фавориты бренда это конечно же Megamare, Seminalis, Veride и Brutus. Даже не хочу подходить к знакомству со старшим братом Nasomatto, пока не куплю все вышеперечисленное в коллекцию.

Дьявол перешел на Terroni. Аромат ада.

Было лето. Алессандро Гуальтьери ходил по улицам в поисках нового аромата. По вечерам думал о новом аромате дома. Много курил, пепел струшивал в мусорное ведро. А поскольку он очень любил гранаты, то ел и их. Чистил и кидал кожуру в то же мусорное ведро. Так продолжалось пару недель и Алессандро вспомнил, что не менял носки уже все это время. А поскольку было лето и жара, решено было не стирать носки, а просто выбросить их в то же мусорное ведро и одеть свежие. Сказано сделано. Утром Алессандро проснулся от необычного запаха, который вскружил ему голову. Он быстро нашел источник запаха. Да это было то самое мусорное ведро. Носки за ночь помимо пота напитали запах пепла и кожуры граната. Он выжал жидкость с носков на себя и понял, вот он будущий аромат! Так появился Terroni. Конечно это моя версия происхождения этого шедевра, но мне кажется, что так все и было. Да, безусловно, аромат на любителя, но мне очень понравился. Понравился своей нестандартностью и уникальностью. Стойкость и шлейф, как и у всей линейки Орто Париси на высоте.

Головне, що отримую від нього - терпкість. Приємна, тягуча, тепла. Разон з ним брала Black Afgano, і можу сказати, що вони мають схожий настрій. Коли нанесла Terroni вперше, думала, що він мені швидко набридне. Не відчула нічого особливого. Але одного ранку прокинулася, і зрозуміла, що хочу його нанести. Нюхала його на собі весь день і залишилася в захваті. У цьому ароматі приємно знаходитися.

Ну що ж, ефекта «вау» не було 🙄 Ні, парфум гарний, проблема не в цьому. Надзвичайно димний, солодкуватий, із невеликою кіслинкою. Шлейф - монстр, стійкість також (залишає на шкірі таку відчутну масляну пляму). Але не здивувало, тому що до цього носив Montale Wood On Fire. Аромати на 90% схожі. Дійсно, я знаю, що постачальників компонентів не так багато, тому тут, імовірно, однакова нота диму від Givaudan. Проте схожі вони і своєю базою, і середніми нотами, і у шлейфі та стійкості на одному рівні. Однаково багато ванілі та солодкуватості, однаковий дим, але у Terroni більше кіслинки та більш відчутні ноти кедру та ветіверу у базі. Різниця у ціні в х4. Ще подивлюся, чи вартує це переплати, оскільки за характеристиками дуже і дуже близькі.

UPD: блін, закінчився відливант, а рука все ще тягнеться до нього. Треба замовити ще.