Ciro Ptah

Єгипетський бог ремесел і мистецтв - Птах, суворий чатовий істини та справедливості. На початку його розкішні трав яні бальзами навіть дещо важкуваті для мене, солодкава насиченість бобів тонка немов намагається вирватись вперед, але, на щастя, він дуже м який і делікатний щодо свого носія принаймні. Подобається мені в повній мірі годин через 6, коли розкривається коштовною деревиною, терпкими та пудровими акордами, мабуть, завдяки ірису та трохи злагоджений ваніллю.

Але є у світі, наприклад, той же вітчизняний Деревний Ірис Ані Соколової, який звучить так чудово для мене з самого початку й до кінця, більш того, свіжіше й легше, як на мій смак, тож, надала б перевагу йому.

Птах, с моей кожи, звучит без верхних аккордов, практически, сразу базой. Сладкие цветы, с легкой терпкостью в начале. На классический манер, когда цельный букет. Пудровая база - из ванили и бобов тонка, с тонким замшевым подтоном.

Слаженный, без трансформаций, ровный аромат. Цветы затепленные, взбитые в "пушистую кашемировую шаль".

Гурманика с "цветочной душой", в основе своей, сладкая. По моим ощущениям, больше ванильно-древесная ореховая, нежели кожаная.

Женственно.

PS. Название в честь, одноименного парфюма, выпуска 1923 года, как дань уважения.

аромат который сам себе противоречит. Вот он шипр, а тут он кожанный, а тут пудра, и сразу гурманика. вот стойкость отличная. Раскрывается он стремительно. Наверное ему нужна холодная шкурка:) а то моя горячая кожа его сьедает и он не успевает заблестеть всеми гранями как было задумано. Красивый аромаи. Нужно пробовать!