Hermes Un Jardin Sur La Lagune

Один з улюблених ароматів. Розумію, що він дуже неоднозначний і подобається далеко не всім. Для мене це суто зима, можливо, ще рання весна або пізня осінь. Авангардне, дещо ретро та маскулінне звучання - лілія, пітоспорум, магнолія - дуже активна біла флора. Але водночас є нюанс дерева / мигдаля / шкіри / дьогтю, навіть інколи у просторі, коли віє вітер, є асоціація з морем (але це жодним чином не традиційна акватика). Щось є таке невловиме благородне Ермесівське, від чого трішки п`янієш. Для мене це аромат інтелектуальної стимуляції, елегантності, але в той же час якогось легкого свята. Найближчий родич, на мій погляд, Kelly Caleche, але він набагато більше про шкіру. Un Jardin Sur La Lagune зовсім не схожий на інші сади, хіба що трішечки на Un Jardin Sur La Toit, якоюсь легкою стильною техно-компостною маскулінністю. Раджу спробувати - статистично він, скоріше за все, не сподобається, але якщо сподобається, то це буде закоханість

Никак не ассоциирую его ни с морем, ни с лагуной, ни с водой в принципе. Это абсолютно белоцветочный аромат на все 200%, может даже с лёгкой ретро нотой. На мой взгляд, в концепцию морских садов не вписывается.

Для мого носу Лагуна ідеально вписується в сімейство садів. Так, вона трошки інакша, але мені малюється весняний сад з магноліями та ліліями десь недалеко від моря, бо відчутні солонуваті ноти морської води. Аромат прохолодний, вологий, асоціюється з холодною весною. Так гарно шлейфить Читаючи відгуки, довго не підходила навіть до затесту, не думала, що сподобається, але познайомившись з відливантом вже за кілька днів замовила 100 мл. Красень, обожнюю, мій 4-й сад у великому флаконі

Робила декілька підходів до аромату в надії на красиве розкриття, але не вийшло((. Пахне морською тиною, застоялою водою у лимані на берегах якого квітнуть квіти, але аромат цієї води перебиває чудові квіткові пахощі. Пахне однаково що на шкірі, що на блотері. Розчарування (перепрошую у шанувальників аромату).

Первый из "садов" с которым при довелось познакомиться. Что сказать? Жирные белые и розовые цветы в слегка застоявшейся морской воде. Аромат, вдыхая который, невозможно не думать о море. Сад действительно у лагуны. Летом весьма хорош.

Если не вслушиваться в ноты, а обонять аромат целиком - для меня запах свежего глянца.. Давно мечтала о таком, искала, и вот нашла!)) Однозначно в коллекцию!

Очень свежие. Пахнут морем и отдаленно напоминают secretions magnifiques от etat libre d'orange. Только более носибельная морская версия без «телесных» примесей.

В Брокарде кинули в подарок пробник Лагуны. Ну что сказать)), задыхаюсь)), нет, не от нежности, просто задыхаюсь. Такой концентрации пудры со сливками не припомню ни в одном моём приобретении. На любителя всего тяжёлого и дурманящего. Наверное это всё таки лилия меня так задушила, не люблю её запах в цветочном мире, тяжёлый и навязчивый. И в парфюме оказался таким же навязчивым и до тошноты приторным. Возможно на стадии шлейфа почую деревяшки, но, чувствую, до стадии шлейфа просто не доживу. Иду смывать. Писали феечки о мускусе в аромате, обожаю мускусность в творениях Родригеса, но здесь его совсем не слышу. Не положили мне ни мускуса в пробник, ни магнолии, одну только лилию((.. И согласна с предыдущим комментатором - для лета просто убийство, задушит)..Однозначно не моё ((

Неоднозначным, оказался для меня. В старте, беспощадная мускусность, выраженная акватично-озоновым аккордом. Затем оседает, в некий обобщенный запах - отдушки стирального порошка и "парфюмерного магазина". Громко, округло и очень долго. И, если это свежесть, то - удушающая, как от стирального порошка рассыпанного в воздухе. Забивает рецепторы концентрацией, напрочь. В принципе, я такой странный человек, что мне нравится, когда от меня (либо окружающих), пахнет выстиранной одеждой. Но, здесь чересчур.

Солонковатость морских нот и ванильность белых цветов. Преобразованные в свербящую, грубоватую пудру aka стиральный порошок. Абсолютно, мимо стилистики Садов. В какой-то момент, можно прочувствовать образ "лагуны". Густо цветущей лилиями, застоявшимися (разлагающимися) и, уже токсичными. С отравляющим запахом.

P.S. В конце дня, дождалась стадию "дедушкин одеколон", о которой упоминается в некоторых комментах с фрагрантики.