Общая информация о пользователе green_accord

Один з улюблених ароматів. Розумію, що він дуже неоднозначний і подобається далеко не всім. Для мене це суто зима, можливо, ще рання весна або пізня осінь. Авангардне, дещо ретро та маскулінне звучання - лілія, пітоспорум, магнолія - дуже активна біла флора. Але водночас є нюанс дерева / мигдаля / шкіри / дьогтю, навіть інколи у просторі, коли віє вітер, є асоціація з морем (але це жодним чином не традиційна акватика). Щось є таке невловиме благородне Ермесівське, від чого трішки п`янієш. Для мене це аромат інтелектуальної стимуляції, елегантності, але в той же час якогось легкого свята. Найближчий родич, на мій погляд, Kelly Caleche, але він набагато більше про шкіру. Un Jardin Sur La Lagune зовсім не схожий на інші сади, хіба що трішечки на Un Jardin Sur La Toit, якоюсь легкою стильною техно-компостною маскулінністю. Раджу спробувати - статистично він, скоріше за все, не сподобається, але якщо сподобається, то це буде закоханість

Цей аромат викликає симпатію - з перших секунд ностальгійний запах свіжої закордонної поліграфії, фарби, чистий ретрофутуризм. Цей запах дуже люблю з дитинства і було приємно його відчути знову. Інколи відчуваю фантомні (?) ноти прянощів та фруктів, але все ж для мене це аромат про фарбу, чорнила...і амброксан. Після нанесення дуже подобається, згодом амброксан починає дещо дратувати, він нав`язливий, монотонний, стійкий. Не на кожний день. Ще помітила цікаву особливість, що чомусь на інших людях (а його дуже багато довкола) аромат викликає змішані почуття, а на собі, близько до шкіри, подобається значно більше. Але все ж таки, якщо зрідка його наносити, парфум здається прекрасним.

Рожева водичка - прохолодна троянда з зеленню, індольна, але гарна. Мені здається, досить шипрова. Несподівано сподобалася. Нагадує Masaki Masaki і дуже полегшену версію Penhaligon`s Luna

Миле ретро. Запах скарбів бабусиної скрині - старе дерево, трішки каніфолі, шматочок бурштина, старі плівки...і засохлі шкірки апельсину в цукрі, які інколи ніби оживають соковитим мандарином. Перед Новим роком дуже цікаво носити. Неординарний парфум, загадковий. Згадалися аромати дитинства, про які вже навіть забула. Цікава подорож у часі 🥰

Аромат ностальгічний. Запах хімозних зелено-фруктових льодяників з 90-х. Це машина часу, яка переносить в епоху термоядерно синтетичної кондитерки. Обов`язковий попередній затест.

Дуже цікавий аромат. Якщо в перший затест я чула лише звичайне зелене мило і дьогтярне мило, то зараз я його наношу і , не нюхаючи впритул, намагаюся сприймати як абстрактне полотно, не розкладаючи на ноти. І ось так від волосся, коли є простір , вітер, запах здається авангардним. Сприймається як далекий мінімалістичний родич un jardin sur la lagune, є в них якийсь спільний терпкий акорд - там пітаспорум / магнолія, а тут фрезія/ірис/ замша, і вони здаються чимось схожими.

Після декількох затестів цей дьоготь з квітами починаю сприймати як сумочну шкіру. Сказати, що це жіночний заворожуючий аромат я не можу, але це ніби такий собі плащ Монтана з величезними плечима. Крутий парфум, маскулінний, стильний. Далеко не на кожний день, ця дьогтярність може дратувати. Але взагалі це дійсно робота майстра, зробити з дьогтя і мила дорогу шкіру з авангардним звучанням - це талант.

На жаль, не сподобався. Після Тілії з`явилися стійка неприязнь до медових та липових акордів, а тут, на жаль, вони є. Також відчуваю неприємну нав`язливу індольність (жасмин/диня). А ще в базі гучні білі мускуси, які дають відчуття порошковості / пральності.

В мене були трохи неправильні очікування, адже першим ароматом з цієї серії для мене був Nomade Naturelle EDP - османтусовий шипр, трохи солодкуватий, але характерний. Nomade EDT зовсім іншої стилістики і ніби з іншої епохи. Стартує гучними солодкими синтетичними квітами (чомусь виникла асоціація з bal d`Afrique), а потім починається фаза жасминової індольності, яка для мене дуже неприємна. (У Naturelle жасмин не відчувається як окрема нота.)

Для мене найбільше фіаско цього аромату, що він побудований на нестерпних для мене білих мускусах - стає дуже некомфортно від відчуття скрипучої пральності (нагадує розчин порошку чи мило). В цілому звучить ніби якась типова популярна композиція з 90-х чи початку нульових. Ознайомитися було цікаво, але носити таке не можу.