Общая информация о пользователе green_accord

Прекрасний мінімалізм - оптимістичний рейв-лимонад, який при цьому має внутрішнє благородство. Чомусь особливо добре звучить взимку, розбавляючи навколишню сірість

Є в цьому ароматі якась лякаюча бальзамічна нота, яка нагадує про те, що ніщо не вічне...

Симпатичний аромат насправді, але дуже нагадує доглядовий засіб з нульових. Є в ньому якась нота (можливо, жасмин самбак?), яка дуже індолить і дає відчуття дезодоранту / освіжувача повітря. На жаль, в цілому трохи приторно та хімозно на мій смак. Османтусу не чую, зате чомусь мозок ловить асоціації з синтетичним манго / маракуйею, розбавленими грейпфрутом.

Один з улюблених ароматів. Розумію, що він дуже неоднозначний і подобається далеко не всім. Для мене це суто зима, можливо, ще рання весна або пізня осінь. Авангардне, дещо ретро та маскулінне звучання - лілія, пітоспорум, магнолія - дуже активна біла флора. Але водночас є нюанс дерева / мигдаля / шкіри / дьогтю, навіть інколи у просторі, коли віє вітер, є асоціація з морем (але це жодним чином не традиційна акватика). Щось є таке невловиме благородне Ермесівське, від чого трішки п`янієш. Для мене це аромат інтелектуальної стимуляції, елегантності, але в той же час якогось легкого свята. Найближчий родич, на мій погляд, Kelly Caleche, але він набагато більше про шкіру. Un Jardin Sur La Lagune зовсім не схожий на інші сади, хіба що трішечки на Un Jardin Sur La Toit, якоюсь легкою стильною техно-компостною маскулінністю. Раджу спробувати - статистично він, скоріше за все, не сподобається, але якщо сподобається, то це буде закоханість

Цей аромат викликає симпатію - з перших секунд ностальгійний запах свіжої закордонної поліграфії, фарби, чистий ретрофутуризм. Цей запах дуже люблю з дитинства і було приємно його відчути знову. Інколи відчуваю фантомні (?) ноти прянощів та фруктів, але все ж для мене це аромат про фарбу, чорнила...і амброксан. Після нанесення дуже подобається, згодом амброксан починає дещо дратувати, він нав`язливий, монотонний, стійкий. Не на кожний день. Ще помітила цікаву особливість, що чомусь на інших людях (а його дуже багато довкола) аромат викликає змішані почуття, а на собі, близько до шкіри, подобається значно більше. Але все ж таки, якщо зрідка його наносити, парфум здається прекрасним.

Рожева водичка - прохолодна троянда з зеленню, індольна, але гарна. Мені здається, досить шипрова. Несподівано сподобалася. Нагадує Masaki Masaki і дуже полегшену версію Penhaligon`s Luna

Миле ретро. Запах скарбів бабусиної скрині - старе дерево, трішки каніфолі, шматочок бурштина, старі плівки...і засохлі шкірки апельсину в цукрі, які інколи ніби оживають соковитим мандарином. Перед Новим роком дуже цікаво носити. Неординарний парфум, загадковий. Згадалися аромати дитинства, про які вже навіть забула. Цікава подорож у часі 🥰

Аромат ностальгічний. Запах хімозних зелено-фруктових льодяників з 90-х. Це машина часу, яка переносить в епоху термоядерно синтетичної кондитерки. Обов`язковий попередній затест.