Penhaligon`s Luna

Penhaligon`s Luna. Він починається не як аромат — як подих. Ледь відчутний рух повітря, в якому розчинено прохолоду цитрусової шкірки і суху, майже прозору гірчинку ялівцю. Наче тонкий келих із джином залишили на підвіконні, і ніч ще не встигла піти, але вже відступає перед світлом.

Потім — тиша змінюється. З`являється троянда. Не важка, не театральна — жива. Рожева, свіжа, з краплями роси, які вже не холодні, а тепліють від ранкового сонця. Вона не говорить голосно, не намагається сподобатися — просто існує, як дихання шкіри, як світло, що лягає на плечі. І десь поруч — майже непомітно — починає звучати мускус. Він не обволікає, не затягує. Він ближчий: як тепло власного тіла, як пам`ять про дотик, який вже зник, але ще відчувається. Амбра з`являється не як база, а як відблиск. Вона не гріє — вона мерехтить. Як світло на воді, яке не можна втримати, тільки помітити краєм зору. Це аромат без тіні. Без глибоких драм і без темряви. Він не залишає сліду — він залишає стан. Як ранок після довгої ночі, коли ще пам`ятаєш сни, але вже не можеш їх повернути.

Очень хотела его попробовать, но, к сожалению, разочаровалась. Кроме можжевельника, мха и амбры я практически ничего не слышу — эти ноты словно забивают все рецепторы, не давая расслышать остальное. И утверждение, что это аромат для молодой девушки, для меня звучит сомнительно — он слишком плотный, мшистый, взрослый. Не могу сказать, что аромат плохой, просто он совершенно не мой.

Аристократичне занурення в 19 століття. Звучить дуже благородно. Влітку троянда гучна і домінуюча. Цікавий інтелігентний парфум з сильним ретро відтінком.

Офлаконила нарешті ☺️ Маю Diptyque L`Ombre dans L`Eau але не зміг замінити Луну. Луна не такий зелений та яскравий, м`якший що разом з чудовим цитрусовим стартом і ялівцевою прохолодою та м`якою смолистістю робить його нескучним та ідеально носибельним у офіс та й всюди. Троянда тут свіжа, добре відчутна але не домінує над іншими нотами. Влітку незамінний! Мої улюблені універсальні трояндові парфуми.

Очень крутой аромат. Цитрусы закручены так, что выделить какой-то один очень сложно. Они сплетены и играют свою симфонию, а мускусная розочка придает мягкость аромату, не дает ему стать цитрусовым одеколоном. Стойкость прекрасная, особенно чудесно звучит в умеренной температуре, не в жаре и не в морозы. Люблю

Трояндочка свіжа, не бордова, з смородиновим листям, з зеленю, мені дайсно нагадує Діптік L`Ombre dans L`Eau. В принципі, не погано, але я з часом від неї втомлююсь)

Цитрусы+нероли+можжевельник+роза. Причём от старта до базы эта четверка играет на равных . Прохладный, животный, чувственный, манящий. Роза здесь холодная, неяркая, просто очерчена, как в Лаликовских Перлах. Она есть, но не на первых ролях. Именно можжевеловый бальзам с мускусом, думаю, дают эту притягательно животную и вместе с тем отстраннную ноту. То, что слышно неролями - это роза с бергамотом и мускусом. Именно эта нервная игра нот на равных даёт этот неповторимый флер. Причём абсолютно унисексовый и хищный. Абсолютный аналог - это женщина-богиня Артемида из Кинговского рассказа "Лучший маршрут". Безусловно нравится, невзирая на фужерное звучание.

Сладкая фруктовая розочка, с хвойными оттенками. Очень необычно, аромат стойкий и шлейфовый. Любовь

На моей теплой коже хвои вообще не слышно. Вначале приятные бодрящие цитрусовые ноты, любимый мною бергамот, потом роза, много розы... Сильно, отчётливо, но не агрессивно. И в конце мускус смягченный и ненавязчивый. Достаточно стойкий, но шлейф еле уловим.

Гарний, цитрусовий, свіжий. Не засолоджений за рахунок ялівцю. Ялівець балансує фруктовість, дає трохи гостринки. Пізніше з являється дуже ніжна троянда, не душна, не нав язлива. Загалом гарний аромат. Весняний як на мене.