Алые Паруса Журавушка

Надзвичайні парфуми - маю і туалетну воду, і парфум - збереглися вони пречудово. Клюква, червоний іиноград, білий мускус, білі квіти, гіркувато-терпка нота аплеьсину або мандарину, підсушена шкірка, цедра та розчавлені кісточки, доречі - виноград не тільки гроном, але й гілкою, яку, якщо потерти, теж відчуєш на пальцях цю ефірну олію. Літній вітерець, що дме з осяяного сонцем лугу, мед, пилок, духмяні квіти, чи то легке вино, чи то стан, що зветься щастям та діє не гірше за червоне вино або рожеве напівсолодке ігристе. Розпилювача в цих флаконах, на щастя, не має і ніколи не було, наносити треба крапельку, крапочку, і насолоджуватись ароматом щонайменше 10 годин, або й більше. Якби цей парфум вмістити у кубік Нарсісо або Форда, переважна більшість тонких поціновувачів віднайшла б його черговим шедевром витонченого мистецтва

Так, колись Журавушку можна було носити. Але тепер будьте обережні з вінтажем: ота приємна пудра (вона ж - тепкуватість з першого відгуку) перетворюється з часом на ядушність. Два розпилення - і вже кашляєш. А загалом - квіткові парфуми, легкі, невимушені, на день. Були.

Никогда бы не подумала, что таки тривиальные духи советской эпохи могут создать такую незабываемую ауру Цветочно-фруктовый нежный аромат с незабываемой приятной пудрой, с нежнейшей кислинкой с кремовой ноткой. Духи имеют незабываемую ауру ухоженности. Стойкость на высоте!

А моя обонятельная память отлично помнит этот аромат! Помню эту бутылочку и запах с нотками винограда, такими, слегка терпковатыми. В моем доме был такой одеколоничк, но не помню кому принадлежал и откуда взялся:)