Frederic Malle Eau de Magnolia

Пахне неймовірно солідно- дорого і складно. Всі пишуть про легкість і квіточки. Моє сприйняття зовсім інше. Універсальний, всесезонний аромат, який в різну погоду і на різній шкірі розкривається , трансформується, наче перекотиполе. В цьому ароматі переданий аромат магнолії не з куща, а ефірної олії. В поєднанні з ветівером і цитрусами ці парфуми достойно прикрасять і чоловіків. В холодну пору головною стає гаряча масляниста магнолія , розбавлена деревною сухістю. Влітку, це рівноправний дует петтигрейну і тут вже квітів магнолії кольору фуксії з кущів. І є щось холодне металеве, освіжаюче. І, так , він шиприть. Це робить його не банальним квітковим ароматом, а шедевром, який не залишить без уваги та компліментів свого господаря. Це ваш Венум😉

Вітаю , колеги!) Маю невеличку але коллекцію і от сьогодні згадала і побачила про відливанти F. Malle, рука потягнулася до Eau De Magnolia ♥️ провела з ним день! Який він все таки класний! У вересні він мене теж порадував! До цього тестила весною! Дуже дуже гідний аромат!!! Захотілося знову почитати його базу і зрозуміти звідки ж той красивий і чарівний шлейф! Хочеться 5 мл швидше вибризкати та вже у когось забрати залишки у флаконі як мінімум)))

Ну, смішно чути, що аромат "Не для всех, а только для солидного человека", наче солідні люди це зверх каста, а інші люди не варті))))) Аромат легкий та чудовий. Він про квіточки, він про доглядову пудрочку, він свіжий та чистий. Це не льодяна свіжість Сільвера від Гріду , і не свіжість Музи від Зарко, де не вистачає кисню і ти пахнеш пральним порошком, ні. Це дуже приємна та продумана композиція. Підійде майже кожному, особливо коли хочешь відпочити від важких мастадонтів. Подібний кайф я відчувала тільки від Джо Малон Ожина з лавром . В мене шкіра холодна, на собі відчуваю десь з чотири годинки, далі добавляю пару пшиків. При оновленні гарно шлейфить десь з годину, далі помічений не був, хіба що мене тісно обійняти. Приємний релакс парфум, рекомендую до знайомства!

Чудовий зараз, напередодні весни. Дзвінкий, свіжий, мені навіть натяки на м яту і конвалію видає у переливах і трішки лісу та лимону. Не монотонить. Не душить. Для мене найкращий аромат білої сорочки або чистоти до скрипу. В одній категорії чистих дзвінких ароматів з Aqua universalis Куркджана.Тримається вже 7 годин на шкірі, хоча не думаю що хтось навколо мене відчуває. Шлейф гарний перші години як і у більшості парфів, якщо, звісно, не багатопшичничняти 🙂

Начинается моно-бергамотом. Бергамотищем! Сквозь который слышны мох и какая-то хвоя. Думаешь: где же тогда магнолия? Но потом она начинает проявляться: мягкая, будто молочная, но чётко заявляющая о своём присутствии. Её твёрдые толстые лепестки, выдерживающие посещение цветка даже очень тяжёлыми жуками, начинают выглядывать из-под бергамотовых долек, шкурок и растёртых пальцами хвойных иголок. И чем дальше, тем терпкость больше превращается в знакомую медовость, дополненную прохладой начала апреля, когда магнолия цветёт.

Гладкий, утончённый шлейф ветра, пролетающего через цветущее дерево, и насыщенность, если уткнуться носом в самую серединку цветка. Есть магнолии, где больше выражена эта фрезиеподобная элегантная гладкость, напоминающая её лепесток, а есть вот такие, камфорно-медовые и слегка (по прошествии получаса после пшика - уже слегка) цитрусовые. Правда, здесь этот аспект чересчур преувеличен. Магнолия плюс заморозок и весьма пахучий хвойный лес вокруг. Наверное, чтобы аромат получился более унисексовым, ведь без этой грубоватости он был бы женским.

Назвала бы похожим на Mugler Fougere Furieuse, но там лес помягче и мятный, а тут прохладу и основную часть шлейфа даёт прежде всего пачульная камфора, внезапно отсылая к камфорно-цветочному Demeter Thunderstorm.

Единственный магнолиевый аромат, который не пахнет цветочным мылом или освежителем в уборной ;) это про куст магнолии, цитрусы на старте и ледяную хрустящую базу. Не сказала бы, что он про свежаки и поливайки. Eau de Magnolia, как по мне, с характером. даже в сторону зелёных шипровых. у него есть характер. Он хорошо освежает, отличен как аромат «белая рубашка» для рабочей обстановки.

SOTD_ Магнолия, авторства Карлоса Бенаима. Цветок, который сначала размыли цитрусами до прозрачности. Прорисовали, сладко-чайной акварелью. Затем заземлили древесной базой, с тонкими мхово-пачулевыми акцентами. Добавив, тем самым глубины и холодный оттенок стерильной чистоты.

Аромат приглушенно шиприт, нежно царапает. Первые минуты он, словно, влажная освежающая прохлада. Постепенно, на моей коже заслащивается, густеет. Становится медово-сливочной магнолией, древесно-горьковатой. Розового цвета. Она минималистичная, не перегруженая. Утренняя, офисная. Женственная, прежде всего. Нынче, в декабре - хрустальная, покрытая коркой льда.

Не скажу, что парф уникальный. Но, определенно, очень достойный, качественно сделан. Натуралистично, красиво. Его легко носить. Стойкость средняя, для меня вполне себе, достаточная.

P.S. Из работ Бенаима, мне категорически не зашли бесчисленные flowerbomb s и Эйфория СК. Неплохо: code armani, жасмины noir для bvlgari; всё, что для Дианы Вриланд. У супруга был Icon на повседневку. Нравятся: caban и libre для YSL.

Он как мужская рубашка на девушке. Вроде и "зачем", но ведь так интересно садится! Хочу носить его весной, когда прохладный ветер в волосах и начнет зеленеть трава.

Цитрусовая свежесть вначале аромата создает эффект натурального свеже-сладковатого аромата распускающейся магнолии. К базе цветок раскрывается, аромат становится ярче, ощущается ветиверовая сладость , в качестве обрамления - мшистые ноты. Красивый, романтичный, прохладный, вроде бы и нежный аромат, но его база требует открытого пространства, ветерка. Думаю, будет отлично звучать весной. Пробовала сейчас осенью в прохладную, влажную погоду, красиво раскрылся. А в теплом помещении неожиданно немного придушил. Стойкий, шлейф чуть больше среднего.

Дуже шипрова магнолія. Аромат перед покупкою треба тестити на шкіри і трохи поносити, бо початок трохи оманливий: жіночо-квітковий, магнолія доволі інтенсивна, щільна, трохи волога. В базі на моїй шкірі квітка затихла і залишила після себе більш чоловіче шипрове звучання лимонно-кедрового мха.

І ще, помітила таку закономірність: чим нище температура , тим більше аромат шиприть. В жару дуже інтенсивний. Його час - початок весни, він тоді гарно розкривається и трохи схожий по настрою на стареньку Діорівську Діореллу.